ПРАВИЛА ЖИТТЯ СВІТЛАНИ ЄЛІСТРАТОВОЇ
Нотаріат України № 3 (30) 2018
Світлана Василівна Єлістратова — приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області. Здійснює нотаріальну діяльність з квітня 2000 року. У 1986-1991 роках працювала суддею Броварського районного та міського суду, головою Броварського міського суду Київської області. З 2006 року — член Методичної ради з питань нотаріату при Головному управлінні юстиції у Київській області. У 2010-2012 роках — член Консультативно-методичної ради з питань нотаріату при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції України. Делегат усіх з’їздів нотаріусів України, має багато професійних нагород, неодноразовий переможець Всеукраїнського конкурсу «Кращий нотаріус року», зокрема, у 2018 році стала переможцем в номінації «Професіонал в сфері нотаріату».
Свій життєвий шлях юриста я присвятила Юстиції в юстиції — служінню справедливості та праву, працюючи в системі юстиції. Тридцять чотири роки юридичного стажу, з яких робота суддею, практика в галузі господарського права, та ось уже більше вісімнадцяти років — нотаріат.
Я не мріяла про нотаріат, до професії підвело життя. На час закінчення мною вишу в 1984 році нотаріат був ледь не найменш престижною професією при розподілі студентів на роботу. Я отримала направлення до відділу юстиції Київського облвиконкому з метою проходження стажування на зайняття посади народного судді. Стажування проходила в Броварському районному народному суді Київської області, і з того часу моє життя безперервно пов’язане з містом Бровари та Броварським районом: суддя, голова Броварського міського суду, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу.
Робота судді була моїм покликанням на 99%. Відсоток, якого бракує, — постійний стрес і сприйняття «шкірою» негативних емоцій незадоволеної сторони процесу. У той же час, робота суддею дала досвід, який неможливо переоцінити і який, безумовно, дуже допомагає в нотаріальній роботі.
Перш за все, це здатність аналізувати обставини, документи і приймати рішення, усвідомлюючи їх значення та наслідки. Також є значимим розуміння сутності цивільного та виконавчого процесу, організації діловодства в суді. А ще — неоціненний досвід в розумінні поведінки та психології людей, який допомагає, а іноді навіть рятує від хитрощів непорядних клієнтів.
Враховуючи мій загальний професійний досвід юриста, я хороший порадник. Іноді моя порада може полягати у тому, щоб відмовити клієнтів від наміру здійснити правочин через його недоцільність, з різних підстав, у тому числі і матеріальних. Здавалось би, втрачаю заробіток, — але самоповага вартує більше.
100% задоволення від професії приніс нотаріат.
Я люблю нотаріат за те, що він перестав бути найконсервативнішою правничою професією, за те, що нотаріальний процес розвивається так само активно, як розвиваються суміжні галузі права.
Я люблю нотаріат, бо його динамічний розвиток — а саме це вважаю основною ознакою сучасного українського нотаріату — помітила академічна наука, і на моєму рідному юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка замість невеликого за об’ємом годин спецкурсу з’явилася кафедра, одним із основних предметів досліджень якої є нотаріальний процес.
Я люблю нотаріат, бо моя діяльність приносить задоволення мені та громадянам, для яких я вчиняю нотаріальні дії.
Я люблю нотаріат, бо він змушує постійно триматися в «навчальному тонусі», тренувати мозок та мислення.
Tempŏra mutantur et leges mutantur in illіs — часи змінюються і закони змінюються з ними. Мислення українського нотаріуса повинно змінюватися, бо змінюється життя навкруги, виникають нові правовідносини, приймаються нові нормативні акти і нотаріусу необхідно їх застосовувати.
Завжди була за будь-яке розширення повноважень нотаріуса з двох причин: нове — значить цікаво, нове — значить нотаріат і моя професія потрібні суспільству.
З нетерпінням очікую введення електронного нотаріату! Вважаю, що при вирішенні цього питання слід орієнтуватися не на готовність нотаріальної спільноти (повної готовності не буде ніколи, тому що, як правило, в будь-якій групі осіб присутня консервативна частина), а на доцільність та необхідність. Введення Е-нотаріату ще раз, як свого часу покладання на нотаріуса обов’язків державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та державного реєстратора бізнесу, продемонструє суспільству, що нотаріат — це сучасний інструмент захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Не вважаю нотаріат особливою правничою професією, так як насправді він таким не є, як і будь-яка інша професія в галузі права. В правовій державі всі правничі професії повинні бути однаково значимі, оскільки ознакою такої держави є правова система як цілісна, структурно впорядкована взаємодія суб’єктів права, що забезпечує досягнення належного правопорядку. Не хочу повернення до часів, коли особливою правничою професією була професія прокурора, який міг мати будь-які справи щодо кожного. Баланс в правовій системі і значимість кожної правничої професії — це те, про що слід мріяти.
Як прагматик я мало вірю в закоханість у професію. Мені до душі молоді юристи, які приходять у професію внаслідок свідомого та виваженого рішення.
Святкування 25-річчя прийняття Закону України «Про нотаріат» дало привід озирнутися та оцінити пройдений нотаріатом шлях. З причин толерантності та поваги до інституту державного нотаріату свято не презентувалося як 25-річчя приватного нотаріату, хоча по своїй суті саме таким воно і є. Звичайно, завдання та сутність нотаріату не змінилася (не та галузь, де потрібна революція!), а ось функції та інструменти значно розширилися, що свідчить про еволюційний розвиток. Основне, що відбулося за цей період, — зрівняння в правах державних та приватних нотаріусів. Завершенням цього процесу повинно стати існування єдиного нотаріату.
Не весь шлях розвитку нотаріату був безхмарним. Кроком назад (чи «в сторону»?) стало спочатку збільшення квот приватних нотаріусів у сто разів, а потім їх повне скасування. Із великим «юридичним» сумом я слухала пояснення тогочасного Міністра юстиції, який обґрунтовував видання наказу необхідністю появи серед нотаріусів конкуренції. Ціль досягнута, конкуренція з’явилася, але вона шкодить професії, як мало що інше.
Мета нотаріальної діяльності — не «швидше, дешевше, простіше», наша мета — Законність, а вона перш за все страждає в змаганні за клієнта. Вважаю повернення квотування вкрай необхідним для збереження значимості професії і поваги до неї.
Унаслідок введення інституту приватного нотаріату престиж професії не зріс, він підскочив у рази! Це покликало і кличе до цього часу в ряди нотаріату різних людей, у тому числі і таких, цілі яких не співпадають з цілями професії, а особисті інтереси переважають над необхідністю дотримання вимог закону.
Нотаріату потрібне постійне самоочищення, а його здійснення можливе тільки через зміцнення та розширення функцій професійного самоврядування нотаріусів. Впевнена, що вже сьогодні Нотаріальній палаті України можуть бути передані всі функції в сфері регулювання нотаріальної діяльності, а контроль за діяльністю нотаріуса повинен залишитися лише судовий. Мрію про це.
Мені в моїй професії комфортно завжди, найкращі часи — сьогодні і в майбутньому. Не поділяю час існування в професії на якісь періоди: «найкомфортніший», «найскладніший» і т.п. З радістю йду на роботу, де на мене чекають люди, яким я обов’язково допоможу; юридична головоломка, яку, доклавши зусиль, я точно розплутаю! І навіть якщо замість головоломки — засвідчення копії, я все одно засвідчую її вірність із задоволенням, бо немає в моїй професії для мене нічого «не улюбленого».
Думку колег, які нарікають, а тим паче скаржаться, на надзвичайні труднощі в професії, не поділяю: їх не більше, ніж в будь-якій іншій правничій професії. Наша держава розвивається, закони встигають, а інколи не встигають, за цим розвитком, що має наслідком появу суперечливих положень в нормативних актах. Але це слід розуміти і щоденно приймати рішення: законні, виважені, аргументовані, доцільні та справедливі.
Колег ціную, у тому числі і молодих, за можливість спілкування «високою» мовою нормативних актів та юридичної науки. Кумирів в професії не маю, адже в професію прийшла зрілим знаючим юристом.
У правозастосовчій практиці пріоритетними повинні бути права та інтереси громадянина. Не держави, і тим паче, не інтереси професії, хоча як би я не була цій професії вдячна.
В майбутньому мені б хотілося більшої присутності в нотаріаті академічної науки: на семінарах, в узагальненнях, методичних рекомендаціях. Мрію, щоб більшість інформаційних та методичних листів, які направляють для керівництва в роботі нотаріусам Міністерство юстиції, Нотаріальна палата та Головні територіальні управління юстиції, починалася з посилання на Конституцію України, тоді б не було висновків щодо неможливості вчинення певних видів правочинів. Дуже корисним для навчання нотаріусів є залучення суддів.
Усі мої професійні нагороди розцінюю як вимогу колег: «Так тримати!». Це зобов’язує, у тому числі, бути більш толерантною в спілкуванні з колегами. Знаю за собою невеличкий гріх — я нетерпима до незнання законодавства, до бажання отримати готову відповідь на питання, не доклавши найменших зусиль для його самостійного вирішення та не відкривши жодного нормативного документа. В розмові цього не приховую і можу бути різкою. Після перемоги в номінації «Професіонал в сфері нотаріату» цьогорічного конкурсу «Кращий нотаріус року» вирішила, що не маю права на нетерпимість у спілкуванні з колегами.
Прагнучи мудрості, до багато чого в житті ставлюся з гумором та іронією.
Фільм про український нотаріат можна було би зняти в будь-якому жанрі, але я особисто воліла би, що би це була комедія!
На сьогодні одна з моїх переваг в професії — досвід. Зараз — навчаю я, але, звичайно ж, був час, коли навчали мене. Я отримала якісну освіту — і це основа успіху в професії. Своїх вчителів та наставників я пам’ятаю: з деякими спілкуюся до цього часу, деяким, вітаючи зі святами, не забуваю нагадувати про свою повагу.
Бути професіоналом у сфері нотаріату означає для мене, перш за все, володіння знаннями в галузі права в об’ємі більшому, ніж достатній для професії, вміння застосовувати ці знання, постійно підтримувати свій професійний рівень на найвищому рівні.
Багато іншого, хоч це вже і по-друге, не менш суттєве, і міститься воно у двох важливих для кожного нотаріуса документах — Присязі нотаріуса та Кодексі правил професійної етики нотаріуса.
Живи цими принципами та правилами – і ти професіонал!
