ОЛЕКСАНДР ПАРАМОНОВ: «ЖИВУ НОТАРІАТОМ!»
Перед новим роком ми часто обіцяємо собі стати кращими, а часто навіть кардинально змінити життя. Залишити нотаріальну практику та облаштувати виноградник на родючих землях Закарпаття? Можливо, таке рішення прийме Олександр Парамонов, голова відділення Нотаріальної палати України в Закарпатській області, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу. Але через дуже багато років! Тому що сьогодні нотаріат — його велика любов та джерело життєвих сил.
— Якою була Ваша перша робота і чи подобалась вона Вам?
— Першою моєю серйозною справою в житті була військова служба. Так, я не одразу став юристом. Закінчив вище загальновійськове командне училище, отримав звання лейтенанта. Мені дуже подобалося бути військовим, захищати Батьківщину. Але в якийсь момент не стало тієї країни, якій я присягав служити. Виникло питання про повторне складання присяги, але переконаний, що присягу можна давати тільки один раз у житті, інакше вона втрачає свій сакральний сенс і перетворюється на банальне підписання контракту. Так закінчився мій військовий період життя.
— І розпочався юридичний період? Чому вирішили скласти присягу нотаріуса?
— Юриспруденція мене дуже цікавила з дитинства, і ще під час військової служби я вступив на заочне відділення юридичного факультету. А до рішення статисаме нотаріусом мене підштовхнуло дуже глибоке переосмислення моєї служби в збройних силах. Хотілося максимально мирної професії.
— Який найскладніший період був у Вашій нотаріальній практиці?
— Найскладніше було розпочинати нотаріальну діяльність.
— Як думаєте, який відсоток нотаріусів-чоловіків в Україні? Чому їх набагато менше, ніж жінок?
— Думаю, в нашому нотаріаті відсотків 20 чоловіків. А причина в тому, що нотаріат за своєю природою гармонійний, я б навіть сказав — добрий, спрямований на мирне врегулювання суперечок.
— Так, Ви цілком праві — ми задля цікавості робили приблизні підрахунки за реєстром, і виявилось, що співвідношення жінок та чоловіків у нотаріаті справді 80/20. Нотаріат «з чоловічим характером» відрізняється від класичного «жіночого»?
— Я б не сказав, що жіночий нотаріат «класичний». Таким він здається хіба що на пострадянському просторі. Адже, якщо проаналізувати інші країни, то там ситуація трохи інша — нотаріусів-чоловіків значна кількість, часто навіть більшість. Принципових відмінностей у нотаріальній практиці чоловіків та жінок я не бачу. За винятком тієї краси, яку привносять жінки в усе, чим займаються, часом навіть просто завдяки своїй присутності.
— Розкажіть про правління відділення НПУ в Закарпатській області, особливості організації вашої спільної роботи. Під час карантину перейшли на дистанційне спілкування?
— В правлінні нашого відділення у кожного є свої напрямки роботи, за необхідності члени правління допомагають одне одному. Дистанційне спілкування у нас і до карантину домінувало. Думаю, як і у всіх відділеннях, адже так простіше та швидше організувати обговорення актуальних питань, оперативно приймати рішення.
— Чи налагоджена співпраця з місцевою владою, управлінням юстиції?
— З органами влади і місцевого самоврядування знаходимося в постійному контакті, знаходимо спільну мову. Зокрема, нещодавно активізували роботу щодо підключення нотаріусів до реєстрів територіальних громад, налагодження електронного документообігу з БТІ, працюємо й за іншими напрямками. При цьому до такої співпраці намагаємося максимально залучати всіх нотаріусів області, а не лише голову та членів правління. Практика показала, що широке залучення колег дає потужний ефект.
— Маєте якісь секрети керівництва, налагодження роботи, організації місцевої нотаріальної спільноти?
— Секрет досить простий — максимальна відкритість в обговоренні та прийнятті рішень, залучення до обговорення максимальної кількості колег. Голові відділення дуже важливо бути готовим нести відповідальність за всі наслідки прийнятого рішення, при цьому залишаючись відкритим до конструктивних пропозицій. До речі, як я не одноразово переконувався, такий принцип активно застосовується практично у всіх відділеннях НПУ.
— Радитесь із колегами щодо питань роботи відділення?
— Звичайно, при вирішенні багатьох питань я звертаюся до колег за порадою, якщо вважаю, що певний колега більш компетентний в цьому питанні. Якщо ж занадто складно — тоді вже до Володимира Миколайовича!
— Чому Ви займаєтеся розвитком професійного самоврядування? Які «бонуси» це Вам дає?
— Головною рушійною силою є закладене у кожному з нас доситьтаки егоїстичне прагнення — зробити своє життя комфортним. Однією зі складових комфорту є впорядкована й організована спільнота. Так що все досить просто.
— Чи можна стверджувати, що НПУ є успішною самоврядною організацією?
— Так. І мене це дуже радує і надихає.
— Закарпаття — казковий край, має якусь унікальну енергетичну наповненість, тут віє добробутом, швидше зацвітають дерева та дозріває полуниця. Мабуть, нотаріусам приємно працювати у таких комфортних умовах?
— О, це нескінченна тема, я можу годинами розповідати про на- ше Закарпаття, людей, природу… І при цьому не висловити навіть сотої частини того, що хочеться розповісти, чим хочу поділитися. Краще приїжджайте!
— Який населений пункт можете порадити колегам для відпочинку, щоб «перезавантажити» мозок від думок про роботу?
— Неможливо виділити щось одне, кожен може знайти для себе те, що підходить саме йому. До речі, я на днях сам для себе зробив величезне відкриття. У нас в Закарпатті розроблено і вже прекрасно працює мобільний додаток для туризму «Local4U» — там кожен зможе знайти те, що йому підходить. Я запланував «сирний маршрут» — відвідаю кілька сироварень, познайомлюся зі специфікою приготування, продегустую.
— Більше 150 приватних нотаріусів та 16 ДНК — чи знаєте усіх колег поіменно? Чи може кожен із них звернутися до Вас як голови відділення із будь-яким питанням?
— Так, звісно, знаю всіх. Так само і всі колеги Закарпаття знають, що вони можуть до мене в пріоритетному режимі звернутися (і звертаються).
— Особливості національного складу населення області впливають на характер нотаріальних дій?
— Звичайно, якийсь «відтінок» національний склад Закарпаття на нотаріат накладає, але дуже не суттєво. Більше впливає близькість кордону із трьома країнами. Нотаріат Закарпатської області постійно і у великому обсязі стикається зі специфікою документів різних країн, багато консультацій, пов’язаних з роз’ясненнями цих особливостей.
— Чи буває так, що хочеться залишити нотаріальну практику та зайнятися, наприклад, вирощуванням винограду?
— Буває, що «згаряча» я таке заявляю. Але всерйоз це вже не сприймають,бо знають, що я живу нотаріатом!
— Які поради, отримані в дитинстві від близьких людей, Ви досі використовуєте?
— Завжди бути самим собою і ніколи не зупинятися на досягнутому.
— Перед новим роком ми часто обіцяємо собі стати кращими. Які особистісні навички Ви би хотіли отримати у 2021 році?
— Стати більш стриманим емоційно і не сприймати все так болісно — але, боюся, це утопія.
Бесіду вела Юлія Шешуряк
