ВОЛОДИМИР ЛЕВЧУК: «У НОТАРІАЛЬНІЙ СПІЛЬНОТІ — ТРЕНД НА ЗАХОПЛЕННЯ СПОРТОМ»
На вершині гори Арарат у липні цього року замайорів прапор відділення Нотаріальної палати України в Херсонській області. Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Володимир Левчук у складі експедиції підкорив цю гору та водночас продемонстрував любов до нотаріату. Що складніше — випробування на фізичну витривалість чи професія нотаріуса, Володимир розповідає в інтерв’ю журналу «Нотаріат України»
— Володимире, розкажіть про похід на Арарат. Коли у Вас з’явилась мрія підкорити цю легендарну вершину та чи реальність відрізнялася від очікуваного?
— Декілька років тому я вперше потрапив на зимове сходження у Карпатах та зацікавився альпінізмом. До цього захоплювався тільки звичайним пішим туризмом. Почав готуватись, формувати власне спорядження. Склав для себе перелік вершин, на яких мрію побувати. Більшість з них зараз, на жаль, не доступні через карантинні обмеження, тому Арарат став першою у моєму переліку «високих» гір.
Я завжди думав, що Арарат знаходиться у Вірменії, тому для мене було новиною, що насправді гора розташована на території Туреччини. Тут є певні історичні та політичні нюанси, які нам складно зрозуміти.
Арарат — дуже гарне місце із цікавою історією. Висота гори 5137 м. За альпіністськими мірками вважається, що це відносно не складний п’ятитисячник. Проте гори не люблять легковажного ставлення до них. Гора дозволила нам її підкорити — вдячні за це.
— Як відбувалась підготовка до походу — дотримувались особливого режиму тренувань, харчування?
— Передусім, моє тренування це біг. Бігаю два-три рази на тиждень, у середньому по 10 кілометрів. Перед сходженням на Арарат, під час пересадки у Стамбулі, пробіг центром міста півмарафонську дистанцію (21 км). Такі кардіотренування дають можливість добре себе почувати під час підйому вгору.
Щодо альпіністської підготовки — взимку, вже традиційно, їздимо з друзями на тренування у Карпати. Зимові сходження на українські двотисячники (Говерла, Петрос та інші) дають можливість перевірити власні сили та виявити недоліки у спорядженні.
— Які найнебезпечніші моменти були під час походу на Арарат?
— Наша команда досить відповідально поставилась до підготовки, тому вдалось уникнути небезпечних моментів. Хоча, наприклад, на шляху ми зустріли іншу команду, яка не змогла дійти до вершини через несприятливі погодні умови та переохолодження учасників.
— Чому вирішили взяти із собою прапор відділення НПУ Херсонщини?
— Я пишаюсь своєю професією та хочу піднімати авторитет нотаріату в Україні та світі.
— Чи доводилося Вам вчиняти нотаріальні дії, пов’язані зі спортом? Наприклад, за участі відомих спортсменів, або ж щодо «спортивних» об’єктів нерухомості.
— Так, але поділитись деталями, на жаль, не зможу, бо це нотаріальна таємниця!
— Окрім безпосередньо нотаріальної практики, Ви також є членом правління відділення НПУ. Для чого Вам участь в професійному самоврядуванні?
— У будь-якій сфері життя завжди займаю активну позицію. Входжу до правління ОСББ свого будинку, батьківського комітету школи, де навчається моя дочка. Завжди намагають робити те, що у моїх силах, там, де я є. Так само і з нотаріатом. Якщо виникають питання, у яких можу бути корисним та допомогти, ніколи не зможу стояти осторонь.
— На вибір професійного шляху вплинула Ваша мама, нотаріус із 25-річним досвідом?
— Нотаріус для мене — не просто робота. Мій дідусь Маршалов Володимир Володимирович був відомим адвокатом. Тож моє дитинство пройшло у приміщенні юридичної консультації дідуся та у державній нотаріальній конторі, де працювала моя мама Маршалова Ліна Володимирівна. До речі, її молодша сестра також обрала цей шлях та стала нотаріусом. Пишаюсь тим, що маю можливість продовжувати сімейну справу! Така відповідальність завжди впливає на ставлення до моєї роботи.
— Отримати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю — так само складно, як здобути спортивну перемогу?
— Я склав іспит на нотаріуса 12 років тому. Тоді для мене це було особисте. Мені важливо було довести собі та своїй родині, що я зможу це зробити. Екзамен дійсно складний та вимагає серйозної підготовки, до якої не всі готові.
— Як вважаєте, чому нотаріуси часто захоплюються спортом?
— Мені дуже приємно, що у нотаріальній спільноті є тренд на активний спосіб життя та захоплення спортом. Валерій Вербовський, Катерина Рубльова, Олена Верповська, Євгенія Аверіна та багато інших колег, з якими я навіть не знайомий особисто, тільки у соціальних мережах стали для мене прикладом того, що навіть при нашій складній професії можна знаходити час на регулярні тренування для того, щоб потім на змаганнях показувати власну силу духу. Сподіваюсь, мій приклад також когось надихне встати з робочого крісла. Головне — зробити перший крок.
— Чи берете участь в Ukrainian Notary Games та в яких саме дисциплінах?
— Все більше друзів-нотаріусів запрошують мене на UNG. Тому цього року візьму участь вперше. Не так давно почав займатись плаванням та захопився цим видом спорту. Скоріш за все, буду учасником саме у цьому виді, а також давно мрію про Race Nation. Чув, що це дуже класне командне змагання.
— Ви багато подорожуєте. Яке місце в Україні вразило останнім часом найбільше?
— Дуже люблю подорожувати Україною, адже наша країна має унікальну природу. У кожній області є місця, де обов’язково варто побувати. Тільки у нашій Херсонській області є: Кінбурнська коса, острів Джарилгач, Олешківська пустеля, дельта Дніпра, Станіславські «гори», Асканія Нова. Це все дива природи, які я із задоволенням відвідував багато разів. Але, все ж таки, моя любов — Карпати. Можливо, тому, що вони далеко від Херсону, тому я ціную кожну можливість поїхати туди.
— Походи, альпінізм, тріатлон, дайвінг, подорожі… Як Вам вдається поєднувати таку високу спортивну активність із роботою нотаріусом?
— Робота нотаріуса через високу відповідальність потребує постійної концентрації уваги, тому такі активні захоплення дають мені можливість тимчасово «відключатись». А час можна завжди знайти, треба тільки мати бажання та правильно розставити пріоритети.
Спілкувалася Юлія Шешуряк