ІННА БЕРНАЦЬКА: «НОТАРІАТ ЗДАТНИЙ БЕЗДОГАННО СЛУЖИТИ ЛЮДЯМ ТА УКРАЇНІ»

Нотаріат України № 1 (32) 2019

Людина, у якої душа болить за нотаріат, — так можна сказати про Інну Бернацьку, голову відділення Нотаріальної палати України в Рівненській області, приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу. Нотаріальну громаду Рівненщини Інна Бернацька вважає однією з найкращих, разом із колегами активно долучається до рухів проти неякісного законодавства, шукає можливості для реалізації соціальної місії нотаріату, бере участь у місцевих, всеукраїнських та міжнародних професійних заходах. Окрім того, Інна Бернацька очолює комісію НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності та мріє про формування єдиної нотаріальної практики в Україні.

— Інно, розкажіть, як Ви прийшли в нотаріат, чому обрали цю професію?

— У цьому році виповнюється 15 років, як я працюю нотаріусом, більша частина з яких — у професійному самоврядуванні. Юридичну освіту отримала у Львівському національному університеті імені Івана Франка, тому один із найкращих періодів мого життя тіcно пов’язаний зі Львовом, містом дуже особливим для виховання особистості.

Я прийшла в нотаріат, коли ще діяли маленькі квоти і вільний округ було знайти практично неможливо. Більшість нотаріусів були старші, авторитетні, поважні, з великим практичним досвідом роботи. Інформації та літератури було дуже мало, інтернет-ресурси обмежені або відсутні.

Але працювалось мені з натхненням та почуттям великої відповідальності. Люди, долі, документи, справи, постійна робота над собою, навчання, аналізи, дискусії, поїздки… Можна сказати, що з початком роботи нотаріусом я вступила до другого «університету», в якому навчаюсь і по сьогодні. Нотаріат — це динаміка, серйозне ставлення до наслідків роботи, відсутність права на помилку.

— Що спонукало Вас долучитися до роботи у професійному самоврядуванні?

— Першочерговою мотивацією захищати та розвивати професію для мене є те, що нотаріат здатний бездоганно служити людям та Україні. Для кожної людини і держави в цілому є надважливим дотримання прав, наявність гарантій, попередження спорів, врегулювання питань у позасудовому порядку. І тільки нотаріат може забезпечувати безспірність правовідносин, нести цю безспірність у всі галузі права, на всіх рівнях і для найширшого кола суб’єктів.

У професійне самоврядування я була залучена непересічною особистістю нотаріату Рівненської області — Володимиром Васильовичем Поповим, нотаріусом, головою Асоціації нотаріусів Рівненської області, який витратив багато зусиль для того, щоб самоврядування в нотаріаті дійсно відбулося і ефективно працювало.

Наша область була однією з останніх, яка створила відділення Української нотаріальної палати. Важко згадувати ті обставини, умови, безсонні ночі роботи над сайтом, методичками, семінарами. Колеги говорили, мовляв, навіщо воно тобі, живи простіше, з того нічого не вийде, у тому нема сенсу. Така пасивність та недовіра певною мірою підрізали крила, однак мій розум, аналізуючи тенденції у владі, розподіл повноважень, процеси в інших країнах, вплив світових процесів глобалізації на Україну, непохитно диктував необхідність створення єдиного можливого важелю впливу для захисту професії — професійної самоврядної організації. Тому критика, зневіра, всі пасивні настрої, так би мовити, залишались позаду. Нотаріальна палата України створена та працює, чим я, безумовно, тішусь.

Отже, ставши на стежину професійного самоврядування, я вступила до третього «університету». Було вивчено безліч матеріалів про нотаріальні палати інших країн, про їх системи права, статути, кодекси етики, системи підвищення кваліфікації, електронні нотаріати, політики ціноутворення, страхування, соцзахист, взаємовідносини з міністерствами тощо.

Мій меседж у цьому напрямку такий: нотаріальна спільнота повинна готувати фахівців для професійного самоврядування, знань пересічного нотаріуса недостатньо. Для роботи на вищих рівнях професійного самоврядування необхідні три обов’язкові складові: практика нотаріальної діяльності, практичний досвід роботи у професійному самоврядуванні, спеціальні знання. Переконана, що випадкові люди швидко зійдуть з такої важкої дистанції.

— Як можете охарактеризувати нотаріальну громаду Рівненщини?

— Нотаріальна громада Рівненщини в моїх очах одна з найкращих в Україні. Нехай вибачать мене мої дорогі колеги з інших регіонів, однак дуже її люблю, розвиваю та бережу від будь-якого негативного впливу різноманітних явищ та процесів, що відбуваються в Україні, зокрема й у нотаріаті.

Люди, які працюють в нотаріаті Рівненщини, через їх стримані характери, виважену поведінку, цінності, стиль життя та зміст, який вони вкладають у професію, є дуже особливими. Ця особливість полягає у інтелігентній простоті, доброзичливості, загостреному відчутті відповідальності, сумлінності, працелюбності та шанобливому ставленні до Людини та Закону.

Про своїх нотарів я можу розповідати, не зупиняючись. Про те, як вони трудяться в складних сучасних умовах, як вболівають за зміни в Україні, як долучаються до рухів проти неякісного законодавства, як радіють простому слову «дякую», як переконують бізнес захищати себе дієвими інструментами у правовому полі, як шукають можливості допомагати тим, хто цього потребує, як виконують соціальну місію, як у офісах виростають наші дітки, як приходять у професію молоді та несміливі, а також як з болем у душі покидають її старші. Наша професія у молодому віці дає широкі можливості для професійного росту та життя, але часто залишається абсолютно незабезпечена старість…

Мені так хочеться бути сильною та розумною, щоб мати змогу допомогти кожному з колег, адже люди, які живуть для інших, повинні мати зворотній зв’язок зі світом, їх внесок у життя громадян та країни має бути належним чином оцінений. Наша спільнота завжди тримає відчинені двері перед колегами з інших регіонів.

— Які люди входять до правління відділення, чи об’єднані спільною метою? Вам комфортно співпрацювати?

— Правління має гарний склад для прийняття виважених рішень. Є мудрі та сивочолі, є молоді та креативні (Володимир Васильович Попов, Віра Костянтинівна Матвійчук, Даниїла Іванівна Онищук, Володимир Петрович Олинець, Іванна Вікторівна Куц, Руслана Богданівна Бенецька, Олександр Сергійович Матвійчук, Ольга Володимирівна Олинець, Володимир Олександрович Плетньов, Андріана Миколаївна Матросова).

Приймаючи найпростіші рішення, я постійно зважаю, що б на це сказав кожен з членів правління, тобто усі дії планую таким чином, щоб вони не викликали в подальшому зауважень та могли отримати схвалення правління у будь-якому випадку. Відчуваю підтримку, отримую допомогу в реалізації будь-яких заходів. Коли я зайнята, мої колеги перебувають на зв’язку з людьми. Ми розвиваємось, вибудовуємо механізми роботи. Все можливо, коли є взаємоповага та єдина мета.

— Як часто вдається організувати професійні заходи для нотаріусів Рівненщини?

— З моменту створення Нотаріальної палати України ми маємо можливість проводити заходи з підвищення професійного рівня нотаріусів на високому рівні, залучаємо найкращих лекторів та фахівців в Україні з різних галузей права та професій. До речі, багато з них розпочинали свою лекторську практику саме на Рівненщині. Наші улюбленці: Марія Іванівна Шапченко, Олена Дмитрівна Чуєва, Дмитро Володимирович Кирилюк, Наталія Михайлівна Козаєва.

Ми постійно працюємо над тим, щоб мінливе, часто недосконале законодавство настільки ґрунтовно опрацьовувалось нотаріусами, щоб в разі його застосування були попереджені усі можливі проблеми для громадян. Варто відмітити, що і нотарі є дуже активними у процесах пошуку, отримання інформації та її ретельного аналізу.

— З якими організаціями, навчальними закладами співпрацює відділення?

— Ми дуже мобільні. Проблемні питання з огляду на їх суспільну вагу зобов’язують швидко контактувати з органами державної влади та місцевого самоврядування на регіональному та загальнодержавному рівні, підприємствами, установами організаціями, правоохоронним органами, представниками суддівського корпусу, адвокатури, з громадськими організаціями тощо. Окремо варто відмітити науковців Національного університету «Острозька академія», з якими ми успішно долаємо ряд випробувань починаючи з 2012 року, науковців інших вищих навчальних закладів.

— На Вашу думку, якими рисами характеру та життєвими принципами має володіти ідеальний голова відділення НПУ?

— Для мене все просто: ідеальний голова відділення має любити людей та Україну. Якщо такі принципи рухатимуть очільником відділення, він буде вчитися, щоб бути мудрим, буде працювати вдень і вночі, щоб мати авторитет, буде справедливим, порядним та нетерпимим до неприйнятних руйнівних речей.

Насправді, робота у професійному самоврядуванні досить складна. Ця складність обумовлена тим, що Нотаріальна палата України — дуже молода організація. І людей, які опинились у цьому професійному самоврядуванні, привело щось більше, аніж захист тих чи інших професійних прав. Я б сказала, що більшістю рухає небайдужість до процесів, що відбуваються в юриспруденції України, розуміння глибини викликів та загроз, що не дозволяють стояти осторонь, а також необхідність збереження найкращих рис професії, яка потерпає від різного роду ударів.

Однак для якісної роботи у професійному самоврядуванні необхідно багато додаткових знань та досвіду. Саме за ці роки актив НПУ важко здобував ці знання та досвід через яскраві успіхи, через болючі невдачі. Хтось залишився, хтось прийшов новий, хтось вигорів, хтось втомився, хтось змінив напрямок роботи, а хтось повернувся. Але переконана: люди, які працювали у професійному самоврядуванні, ніколи не будуть байдужими, а прямо чи опосередковано завжди братимуть у ньому участь.

— Як Вам вдається поєднувати декілька іпостасей — бути практикуючим нотаріусом, головою відділення, та ще й очолювати таку важливу комісію НПУ?

— Це важко. Потрібно багато працювати.

— Які особливості методичної роботи у нотаріаті?

— Головним завданням методичної роботи бачу формування єдиної нотаріальної практики в Україні. Цього можна досягнути, тільки якщо буде тривати робота над змінами в законодавство, зокрема спільно відповідним підрозділом Мін’юсту та НПУ. Важливо подолати колізійні норми та прогалини, отримати узгоджені чіткі роз’яснення. Шлях цей непростий, оскільки практика регіонів дуже різниться, однак ми над цим працюємо.

— Інно, Ви берете активну участь в розвитку професійного самоврядування. Зокрема, яскраво виступили під час мирного зібрання нотаріусів 25 лютого в Києві. Що Вас мотивує?

— Як очільник обласної нотаріальної громади, яка мене обрала, висловила довіру, покладає сподівання та підтримує, я просто роблю свою роботу, представляю інтереси нотарів. Я одна з них. Щодня здійснюю прийом різних верств населення, вчиняю нотаріальні дії, реєструю, формую державний архів, бачу всі проблеми у законодавстві, технічні проблеми з реєстрами, скарги, судові рішення, звернення нотаріусів з проблемних питань. Відповідно, вважаю, що роботу нотаріату можна покращити, більше того — нотаріат має відповідати сучасним запитам суспільства.

Щодо мирної акції протесту хочу сказати, що я завжди буду там, де мої люди, де потрібні мої знання та підтримка. Формування в Україні нотаріату за принципами латинського типу дало свої результати. Україна отримала вільний і незалежний нотаріат. Зміст цієї незалежності зовсім не у відсутності контролю з боку держави чи неорганізованому існуванні, а в тому, що нотаріуси України мають можливість приймати законні та об’єктивні рішення, протистояти тиску на професійну діяльність, а також брати участь у процесах реформування професії.
Мабуть, жоден з нас, виважених, не публічних людей, ніколи не уявляв себе під стінами Кабміну через втрату діалогу з регулятором. Безумовною метою стала необхідність зупинити руйнівні зміни для професії, привернути увагу до проблем, які демонструють критичність ситуації не для нотаріусів, а для країни в цілому.

Влада має виважено розглянути аргументи нотаріату, якщо на меті дійсно якісна робота на благо країни, а не щось інше. Спілкування у форматі брифінгів та підміна понять — безперспективний шлях. Потрібне виключно чесне об’єднання зусиль задля подолання спільних проблем.

— Відчуваєте причетність до творення нової історії нотаріату?

— Безумовно, що так. Мої підписи є на всіх важливих документах, починаючи зі створення Нотаріальної палати України, під усіма важливими зверненнями нотаріальної спільноти, в тому числі до різних президентів України, Кабміну, Верховної Ради, Мін’юсту, депутатів, наукових закладів, на протоколах двох З’їздів нотаріусів України. Все і пригадати складно. Головне — результат.

Ми звикли критикувати як свою країну, так і професійну самоврядну організацію, НПУ, і кожного її президента. Однак, якщо проаналізувати втрати професії нотаріуса в різних країнах, то нами зроблено неможливе. Ми маємо обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів з нерухомістю, повноваження державних реєстраторів, повернуто функції нотаріуса щодо юридичних осіб (підписи на установчих документах тощо), запроваджуються новації (аграрні розписки, розрахунки через рахунки ескроу, медіація), що є додатковим джерелом роботи і доходу.

І це, безумовно, стало можливим тільки завдяки участі професійного самоврядування та кропіткій роботі людей, які його будували та розвивали.

— Система нотаріату якої країни Вам найбільше імпонує? Україні варто орієнтуватися на досвід якоїсь країни, чи краще обрати власний унікальний шлях?

— Шлях моєї України! Коли почитати історію нотаріату саме на нашій землі, врахувати, якої кількості нищівних ударів зазнавали інститути права власності, як розвивалась юриспруденція, і оцінити, який ми (я маю на увазі всі покоління, навіть ті, яких уже немає) виростили вільний, демократичний, неупереджений, професійний, великий за чисельністю та широкий за спектром повноважень та гарантій для суспільства нотаріат, можна сказати, що це великий успіх.

Система нотаріату України — унікальна. Вбачаю велику необхідність доносити усім сильним світу цього її переваги та можливості для подальшого розвитку України. Важливо постійно застерігати від вибіркового, безсистемного, у догоду модним тенденціям або під тиском великих світових гравців у процесах глобалізації, вкраплення елементів систем нотаріатів інших країн, що дегармонізують, дестабілізують її в цілому.

Переконана, що нотаріат України має базуватися виключно на основі нотаріату латинського типу, при цьому відповідати запитам суспільства на сучасність, зручність, застосування новітніх ІТ-технологій. Однак у погоні за незвіданим варто не забувати, що жодний штучний інтелект не здатний замінити Людину. У процесі будь-якого реформування нотаріату необхідно розуміти велику роль безпосереднього особистого контакту нотаріуса-фахівця із особою, яка звертається за вчиненням нотаріальної дії, що полягає у правильній та точні оцінці волевиявлення, встановленні дійсних намірів, розумінні дій, роз’ясненні правових наслідків, моделюванні майбутніх правовідносин через механізми, закладені у правочини, тощо. Тільки таким шляхом ми зможемо досягнути максимальної реалізації прав наших громадян та чистоти юридичних дій.

— Як рідні та друзі ставляться до Вашої активної громадянської позиції та участі в розвитку самоврядування?

— В мені всі риси моїх батьків: небайдужість, ідейність, наполегливість від тата, любов до людей, добре серце — це мама. Вони дуже турбуються через велике навантаження, яке мені доводиться витримувати. Чоловік поважає мій вибір. А донечка вирізняється своєю самостійністю з дитинства, чим дала можливість мені професійно самореалізуватися. Друзі — завжди поряд. Я горнусь до людей, а вони до мене. І від того дуже світло і тепло.

— Ваша донечка, наскільки я знаю, цікавиться нотаріатом, навіть інколи допомагає Вам робити презентації тощо. Можливо, теж планує стати нотаріусом?

— Як не дивно, але всі комп’ютерні новації легко даються дітям, і доводиться їх просити навчити робити презентацію, окремі дії з сайтом, відео, звукозаписами, фото, або ж дизайном або оформленням якоїсь праці. А щодо майбутнього дочки в мене побажання одне — щоб любила те, що робить.

— Яким був найбільший успіх у Вашому житті?

— Немає ні дня без успіху. Відчуваю себе дуже успішною, оскільки бачу вдячність та повагу в очах людей. Зберегти житло людині — успіх, попередити втрату майна або прав — успіх, попередити судовий спір — успіх, зробити вночі заяву на виїзд дитини за кордон, про яку забули батьки, та передати на митницю, щоб очікувана поїздка відбулася, — успіх, запропонувати умови договірного врегулювання спору між батьками за участь у вихованні та утриманні дитини, що дозволить мати нормальне дитинство, у якому присутні тато та мама, — успіх. А ще мій успіх і гордість — це вся робота для збереження нотаріату України в його найкращих рисах. І Нотаріальна палата України.

— Що би Ви хотіли сказати всім нотаріусам України?

— Те, що кожен має починати змінювати країну з себе. Працювати професійно, дотримуватись закону, правил етики, брати участь у професійному самоврядуванні, гуртуватися, поважати один одного, цінувати зроблене. Радянський принцип «моя хата скраю» в сучасній Україні вже не діє, це втрата майбутнього!

З огляду на озвучення представником регулятора позиції про професію нотаря як зникаючу, на рівні бібліотекаря, чи має нотаріат майбутнє? Безумовно, такі речі викликали гостру реакцію нотаріату. Більше того, виникли питання, навіщо розвивати та вдосконалювати «зникаючу професію»? Але не будемо про те. Життя саме скаже своє слово. Сподіваюсь, такі заяви з боку регулятора більше не повторюватимуться.

Як нотаріус, що постійно працює з людьми в регіоні, як представник Палати, що мала змогу ознайомитись з нотаріатами різних країн, я переконана: альтернативи нотаріату в плані забезпечення безспірності правовідносин у державі не існує. Нотаріат має майбутнє, просто він буде іншим. Сучасним, зручним і обов’язково надійним.

— Про що Ви мрієте зараз?

— Перше, що спало на думку — відпочити. Дуже виснажує робота, якщо віддаєшся на повну і емоційно, і фізично. Хоча, жартую. Насправді в мене мрії більш високі. Мрію пишатися своєю країною, яка в мирі стабільно і стрімко розвивається. Мрію про майбутнє, у якому здорові та щасливі мої рідні.

Бесіду вела Юлія Шешуряк