АКТУАЛЬНО ПРО МСЛН
Про актуальні тенденції міжнародного нотаріату та співпрацю НПУ з МСЛН розповіли Олександр Бєднов, голова Комісії НПУ з міжнародного співробітництва, член Генеральної Ради МСЛН, постійний представник НПУ на міжнародних заходах, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області, та Валентина Коняєва, провідний експерт з міжнародного співробітництва НПУ.
— Вже майже 8 років Нотаріальна палата України є повноправним членом Міжнародного союзу нотаріату (МСЛН). Як Ви оцінюєте прогрес нотаріату України за ці роки в напрямку розвитку «латинської моделі»?
Олександр Бєднов (далі — О.Б.): — Так, вже 8-й рік український нотаріат є повноправним членом МСЛН.
Ми маємо позитивну динаміку розвитку «латинської моделі» нотаріату. Вступ до МСЛН — це безпрецедентна можливість спілкуватися з кращими представниками міжнародного нотаріату на багатьох майданчиках, вивчати і запозичувати кращій досвід, а також отримувати підтримку наших внутрішніх ініціатив на міжнародному рівні.
Валентина Коняєва (далі — В.К.): — Хочу зазначити, що ця «модель» не є чимось незмінним, застиглим. Вона доповнюється і розвивається відповідно до зростаючих потреб та вимог суспільства Кожного року нотаріуси із країн системи континентального права стикаються з новими викликами, на які змушені реагувати, а відтак вносити нові елементи задля належного функціонування латинської нотаріальної системи.
— Єдиний нотаріат — принципова позиція МСЛН? Як керівництво Союзу ставиться до того, що в Україні досі не запроваджено єдиний нотаріат?
О.Б.: — Відповідно до фундаментальних принципів латинського нотаріату МСЛН розглядає нотаріуса як незалежного та неупередженого фахівця, який не входить до ієрархії державних чиновників. Цей принцип незмінно лежить в основі критеріїв, необхідних для повноправного членства у Союзі.
Водночас, не менш важливими умовами є наявність національного закону про нотаріат та його відповідність основним засадам латинського нотаріату, існування єдиного колегіального органу, що представлятиме нотаріат перед органами державної влади і на міжнародній арені.
Українські нотаріуси практично виконали ці умови при вступі до Союзу у 2013 році, здійснивши перехід від державної до приватної організації нотаріальної діяльності.
Керівництво МСЛН в цілому задоволене напрямом розвитку української нотаріальної системи та із розумінням ставиться до реалій перехідного періоду. На жаль, у нас цей перехідний період виявився трохи розтягнутим у часі, але кожного року ми фіксуємо певне скорочення кількості державних нотаріусів і сподіваємося, що життєвість, яку демонструє Нотаріальна палата України як організація незалежних професіоналів, є переконливим свідченням правильності обраної моделі — як для державної влади, так і безпосередньо для нотаріусів.
— Чи змінився зараз підхід до прийняття нових членів у МСЛН? Які нотаріати у черзі?
О.Б.: — Підхід до прийняття нових членів у МСЛН не змінився та здійснюється на основі положень Загального регламенту Союзу (розділ V — Прийом нових нотаріатів-членів).
Визначенням готовності країни до вступу в МСЛН займається Комісія з міжнародного нотаріального співробітництва (КМНС), яка ретельно вивчає відповідність нотаріальної системи критеріям латинського нотаріату. Висновки Комісії розглядаються та затверджуються на засіданнях Керівної ради та Генеральної ради МСЛН і подаються на голосування Асамблеї нотаріатів-членів, що відбувається раз на рік. Протягом терміну скликання (3 роки) до МСЛН приєднуються, як правило, 2-3 країни, що свідчить про постійне розширення Союзу.
На даний час в лавах МСЛН налічується 89 нотаріатів країн-членів. Існує велика ймовірність, що у 2022 році до МСЛН приймуть також наших колег з Узбекистану та Казахстану.
В.К.: — Певний резерв кандидатів на вступ до МСЛН складають так звані «країни з перехідними економіками», що шукають відповідь на питання, яка правова система є більш сприятливою для їхнього економічного розвитку.
Деякі країни рухаються у напрямку гібридної системи загального і континентального права, тобто різних юрисдикцій для різних секторів економіки. Ця тенденція не є позитивною для належного функціонування латинської нотаріальної системи, але, можливо, членство такої країни в МСЛН допоможе зробити переконливий вибір на користь континентального права.
Для країн, які прагнуть приєднатись до Союзу, але ще остаточно не досягли необхідних критеріїв в силу об’єктивних причин, існує можливість отримати статус спостерігача в одній з континентальних комісій МСЛН для більш повного ознайомлення з роботою нотаріатів латинського типу. Наразі в цьому напрямку ведеться робота КМНС з деякими країнами Африки та Азії.
— У яких напрямках працює Комісія Нотаріальної палати України з міжнародного співробітництва?
О.Б.: — Головними напрямками роботи Комісії НПУ з міжнародного співробітництва є подальше поглиблення співпраці з МСЛН, розвиток двосторонніх контактів з нотаріатами-членами МСЛН, вивчення законодавчої бази європейських країн з нотаріальної тематики, участь в організації та проведенні міжнародних заходів НПУ та заходах, що проводяться нашими іноземними колегами.
Ми регулярно інформуємо керівництво Союзу про зміни в українському законодавстві, ситуацію в нотаріаті та актуальні проблеми його діяльності. У разі необхідності звертаємось до керівництва МСЛН за підтримкою нашої позиції щодо окремих законодавчих ініціатив. Наші нотаріуси беруть активну участь у засіданнях міжконтинентальних та континентальних комісій МСЛН, Генеральної Ради та Асамблеї нотаріатів-членів,у доведенні до НПУ рекомендацій і рішень, що приймаються вказаними органами.
В.К.: — Ми постійно знаходимося на зв’язку з Адміністративним секретаріатом МСЛН, який регулярно інформує нас з різних питань діяльності Союзу. Це дозволяє координувати роботу Комісії в напрямку узгодження запланованих заходів та своєчасного виконання завдань з досліджень, що проводяться в рамках робочих груп МСЛН.
В цьому плані особливо слід відзначити нашу діяльність у складі Комісії з європейських справ МСЛН. Тематика досліджень, як правило, охоплює найбільш актуальні питання нотаріальної практики європейських країн (спадкування, майнові режими, корпоративне право, використання нових технологій тощо) і слугує взаємним обмінам інформацією з нашими закордонними колегами.
Ще одним напрямком роботи Комісії є організація навчання наших молодих нотаріусів за кордоном, зокрема у Всесвітньому університеті нотаріусів МСЛН Жан-Поля Декора (Італія), Міжнародному інституті вищих нотаріальних студій (Швейцарія), при Німецькому фонді міжнародного правового співробітництва та Федеральній нотаріальній палаті Німеччини.
— Олександре Анатолійовичу, як голова Комісії — Ви відчуваєте відповідальність бути «обличчям нотаріату України» на міжнародній арені?
О.Б.: — Як голова Комісії та представник НПУ на міжнародних заходах я завжди усвідомлюю, що за мною стоїть більше 6500 моїх колег, і це надає мені додаткову підтримку. Наприклад, це особливо відчувалося, коли Асамблея нотаріатів-членів МСЛН приймала резолюцію та звернення до керівничих органів України, у зв’язку зі спробою створити в Україні «квазінотаріальні» органи.
— Більше двох років тому президентом МСЛН на 2020-2022 роки обрана Крістіна Армелья. Які новації відбулися завдяки цій події, що змінилося та чи імпонує особисто Вам її стиль та принципи керівництва?
О.Б.: — У листопаді 2019 року в столиці Індонезії Джакарті вперше в історії МСЛН президентом була обрана жінка — д-р Крістіна Ноемі Армелья, нотаріус із Буенос-Айресу (Аргентина).
Я щасливий, що особисто знайомий з цією прекрасною, дуже освіченою людиною. На жаль, з моменту її обрання президентом ми зустрічались лише у віртуальному форматі, у зв’язку з пандемією COVID-19.
Головне, що за цей нелегкий час, зокрема і для нотаріату, в структурі керівництва МСЛН не відбулося істотних змін. Було багато скептиків, які боялись наслідків того, що за «штурвал» стала жінка… Але принцип наступності структури керівництва продовжується, «штурвал» МСЛН в надійних руках.
В.К.: — Головування д-ра Армельї в МСЛН прийшлося на досить важкий період для міжнародного нотаріату, коли в багатьох країнах звична для людей діяльність була практично паралізована через карантинні обмеження. Але що стосується міжнародних контактів з МСЛН, вони відбувались навіть у більш інтенсивному режимі у віртуальному середовищі, за обов’язкової присутності президента Союзу. Цей новий формат було використано для проведення Всесвітнього університету нотаріусів у 2020 та 2021 роках, засідань робочих органів МСЛН, а також так званого «відвідування» нотаріатів-членів. Крім того, за час президентства Крістіни Армельї було розпочато функціонування навчальної платформи на базі веб-сайту МСЛН.
— Чи відома вже основна тематика майбутнього Міжнародного конгресу нотаріату? Олександре Анатолійовичу, поділіться Вашим досвідом участі в цьому заході — як зазвичай проходять конгреси, які цікаві особливості, чи вдається поспілкуватися із колегами з різних країн?
О.Б.: — Міжнародний конгрес нотаріату відбувається один раз на три роки і співпадає із закінченням чергового терміну скликання Асамблеї нотаріатів-членів.
Вже відомо, що наступний 30-й Конгрес МСЛН пройде у 2022 році в Мексиці. Лейтмотивом Конгресу буде виконання публічної нотаріальної функції під час та після пандемії. Темами для обговорень будуть «Здійснення публічної нотаріальної функції у віртуальній сфері» та «Здійснення публічної нотаріальної функції в контексті відновлення національної економіки в постпандемічний період».
Мені пощастило бути учасником трьох конгресів МСЛН: у жовтні 2013 року в місті Ліма (Перу), де український нотаріат був прийнятий у міжнародну нотаріальну сім’ю; у жовтні 2016 року в місті Парижі (Франція); у листопаді 2019 року у місті Джакарті (Індонезія).
Конгресу МСЛН передують засідання усіх керівних органів, комісій та робочих груп. Для мене це дуже напружені дні. Після підведення підсумків роботи Комісії за три роки (до минулого року я був членом міжконтинентальної Комісії із соціального захисту нотаріусів), необхідно взяти участь в засіданні Генеральної ради МСЛН, членом якої я є, а потім представляти нашу країну на Асамблеї нотаріатів-членів, де також підводять підсумки за минулі три роки, обирають президента МСЛН, голів всіх Комісій, приймають нових членів Союзу тощо.
І вже після цього починається Конгрес, який вінчає підсумки минулих років. Рівень представництва дуже високий. Мені вдалось поспілкуватись з президентами нотаріатів і міністрами юстиції багатьох країн, а в Джакарті навіть з президентом Індонезії Джоко Відодо, який особисто передав привіт українському нотаріату.
Сам Конгрес МСЛН відбувається три дні: спочатку від кожної країни виступають один-два національних доповідачі із попередньо визначеними темами, а потім проходять публічні обговорення з метою підготовки відповідних рекомендацій.
Форуми такого рівня є чудовими майданчиками для встановлення нових контактів і спілкування з колегами з усього світу з метою вивчення та порівняння досвіду.
В.К.: — Наразі Україна має незначний досвід виступів на міжнародних конгресах нотаріусів, оскільки підготовка національної доповіді передбачає вільне володіння як тематикою, так і хоча б однією з іноземних мов (французькою, англійською, іспанською). Гідно представити нашу державу — величезна відповідальність. Віримо, що існуючий потенціал, особливо в молодого покоління наших нотаріусів, дозволить подолати певні мовні бар’єри і не спасувати перед корифеями нотаріальної справи.
— Чому МСЛН приділяє стільки уваги тематиці наданню нотаріусом допомоги особам з обмеженими можливостями?
О.Б.: — Конвенція ООН про права інвалідів від 2006 року, з моменту її ратифікації у 2008 році та поступового приєднання до неї багатьох держав світу, постійно перебувала в полі зору МСЛН в контексті участі нотаріусів у забезпеченні доступу осіб з обмеженими можливостями до правосуддя, захисту та використання ними своїх прав і свобод.
Саме тому в МСЛН було створено Комісію з прав людини, яка на постійній основі займається цією проблематикою та доводить до міжнародних організацій особливу роль нотаріуса у дотриманні прав інвалідів та інших категорій вразливих осіб. Так, у звіті спеціального представника ООН щодо реалізації правоздатності людей з обмеженими можливостями, представленому Генеральній Асамблеї ООН у грудні 2017 року, наголошується, що нотаріус виступає в якості органу влади, законної підтримки та близького радника, який надає юридичні рішення людям з обмеженими можливостями та їхнім сім’ям.
В.К.: — З огляду на це визнання в ході міжнародних дискусій, у 2018 році Асамблея нотаріатів-членів МСЛН в Буенос-Айресі одностайно затвердила Рекомендації щодо ролі нотаріуса як законної підтримки людини з обмеженими можливостями та закликала нотаріати сприяти у своїх країнах законодавчим реформам, що визнають здійснення правоздатності відповідно до умов Конвенції, розробляти правові інструменти, що відповідають новій соціальній реальності.
Комісія з прав людини МСЛН підготувала Посібник з передового досвіду нотаріальної практики для людей з обмеженими можливостями, який був представлений на 29-му Конгресі МСЛН в Джакарті. Окрім загальних роз’яснень положень Конвенції та ролі нотаріуса як органу здійснення прав людей з обмеженими можливостями, Посібник також містить вказівки щодо того, як діяти нотаріусу, щоб розрізнити неправоздатну категорію осіб. Зміст Посібника має загальний характер і не стосується конкретних випадків. Тому нотаріусам доведеться застосовувати та пристосовувати його до обставин власної країни.
— Можна відслідкувати тенденції щодо змін у роботі нотаріату в умовах пандемії?
О.Б.: — Так, завдяки контролю МСЛН за ситуацією під час карантинних обмежень, ми мали можливість побачити загальну картину функціонування нотаріатів різних країн. Це питання неодноразово розглядалось на засіданнях Комісії з європейським справ, Асамблеї нотаріатів-членів. Зокрема, практично усі нотаріати дотримувались санітарно-епідеміологічних вимог, розроблених державними органами. В окремих країнах нотаріуси могли здійснювати лише невідкладні нотаріальні дії з дотриманням соціального дистанціювання, в інших використовували системи відеоконференцій та електронного підпису або спеціально створені електронні платформи, що дозволяло укладати правочини без фізичної присутності сторін перед нотаріусом.
Таким чином, можна сказати, що основною тенденцією роботи нотаріусів у цих надзвичайних обставинах стало більш широке використання інформаційних технологій.
В.К.: — Слід зазначити, що використання інформаційних технологій в контексті здійснення нотаріальної функції залишається предметом фахових обговорень в міжнародному науковому середовищі і висуває низку питань щодо їх впливу на фундаментальні принципи латинського нотаріату. Зокрема, у зв’язку із впровадженням в окремих країнах дистанційного оформлення нотаріально посвідчених дій існують певні побоювання щодо знецінення ролі нотаріуса як державного службовця, неупередженої третьої сторони, уповноваженої державою для надання законності та юридичної визначеності.
Цій проблемі був присвячений міжнародний симпозіум «Нотаріус на відстані від сторін», що відбувся у квітні цього року в Монреалі (провінція Квебек, Канада). Французькі експерти з нотаріальної справи застерігають, що «віддавати інформаційним технологіям те, що стосується компетенції нотаріуса, треба з великою обережністю».
— Чи спонукала пандемія членів МСЛН впроваджувати та розширювати застосування нових технологій?
О.Б.: — Тема використання нових технологій була у фокусі постійної уваги створеної в МСЛН робочої групи «Нові технології», яка ретельно вивчала особливості їх впровадження у нотаріальну практику в країнах-членах. Як зазначила Президент МСЛН Крістіна Армелья на Асамблеї нотаріатів-членів у листопаді 2020 року, «пандемія прискорила використання технологічних засобів при виконанні нотаріальної функції».
Найбільш актуальним стало питання можливості дистанційного вчинення дій. В умовах карантинних обмежень нотаріуси багатьох країн світу були змушені швидко пристосуватись до нових реалій, що дало певний поштовх як використанню цифрових технологій, так і законодавчому закріпленню їх застосування. Зокрема, використовувались системи відеоконференцій та електронного підпису, були створені спеціальні електронні платформи, за допомогою яких можна було укладати правочини без фізичної присутності сторін перед нотаріусом.
В.К.: — Вивчення міжнародного досвіду застосування нових технологій свідчить, що деякі країни, зокрема Естонія, Латвія, а також Корея, мали такі електронні платформи ще до початку карантину.
Палата нотаріусів провінції Квебек (Канада) впровадила технологічне рішення щодо нотаріально посвідченої дії та дистанційного прийому на прохання уряду провінції Квебек. Карантин розпочався 13 березня, а вже 30 березня Палата санкціонувала цю ініціативу. Технологічні інструменти були розроблені технічним підрозділом Палати. Для відеоконференцій використовується Microsoft Teams, а для захисту професійної таємниці — спеціальна конфігурація, щоб дані передавались лише в Канаді.
У Бразилії Колегія нотаріусів Федеральної ради ініціювала розробку платформи для віртуальних дій два роки тому. Національна рада юстиції, яка раніше не схвалювала її використання, в контексті пандемії прийняла позитивне рішення. Було видано постанову, що нотаріальні дії можуть здійснюватися тільки з цієї платформи, яка є власністю Колегії нотаріусів Бразилії.
В Австрії дистанційне посвідчення дозволено на всі види нотаріальних дій. Закон, що мав тимчасову дію, був перетворений на постійно діючий. З червня 2020 року австрійські нотаріуси в середньому вчинили понад 2500 нотаріальних дій дистанційно.
У Франції дистанційне вчинення дій практикується вже давно. Декрет від 20 листопада 2020 року, який більше не обмежений у часі, тепер дозволяє отримувати нотаріально посвідчені довіреності дистанційно, відповідно до визначеного порядку та на основі технічних пристроїв, що забезпечують безпеку і цілісність дії, а також конфіденційність обмінів.
— Валентино Дмитрівно, а яка практика застосування інструментів Е-нотаріату в різних країнах? При цьому які існують проблеми (наприклад, встановлення дієздатності онлайн тощо)?
В.К.: — Кожна країна підходить до застосування цифрових технологій в нотаріальній практиці відповідно до своїх можливостей. Відтак, відповідь на це питання може зайняти дуже багато часу. Але існують ключові проблеми, які є спільними для всіх нотаріатів і потребують ретельного вивчення, зокрема в контексті дистанційного вчинення дій.
Найбільш важливими серед них є такі: ідентифікація сторін (оскільки тут виникає питання відповідальності нотаріуса); можливість контролювати вільне вираження згоди сторін (тут можуть виникнути технічні проблеми або невидимі особи, які змушують сторону підписати угоду); сумісність дистанційної системи з правилами обмеженої територіальної юрисдикції; підписання документу (запровадження для сторін електронного підпису найвищого рівня безпеки або надання цього повноваження нотаріусу).
На даний час Керівною радою Союзу затверджено так званий «Декалог» із цих питань, розроблений РГ «Нові технології», в якому чітко прописані настанови щодо розробки та впровадження оцифрування з урахуванням реалій сьогодення.
— Чи показала пандемія, які саме напрямки нотаріату варто першочергово реформувати?
О.Б.: — Криза, спричинена пандемією, змусила всіх нотаріусів у світі змиритися з новою необхідністю соціального дистанціювання. Фізична присутність у нотаріуса стала ускладненою, навіть небезпечною.
Ніхто не може гарантувати, що такі ситуації не повторюватимуться у майбутньому. Отже, напрошується висновок, що цю проблему можна вирішити за допомогою впровадження цифрових технологій.
При цьому слід не забувати, що технології не можуть замінити відповідальність нотаріуса за забезпечення законності та правової визначеності, а можуть бути лише інструментом при виконанні ним обов’язків у здійсненні публічної нотаріальної функції. Таким чином, у будь-яких напрямках реформування нотаріату нотаріус повинен залишатися центральною фігурою, яка відповідає за ідентифікацією клієнта, перевірку його дієздатності та розпізнавання, контроль вільного волевиявлення та законність його дій.
— Позиція нотаріуса в континентальному праві — досить міцна?
О.Б.: — Ще раз повертаючись до останніх подій, пов’язаних з поширенням коронавірусу, хочу зазначити, що навіть в умовах пандемії нотаріуси залишалися однією з важливіших категорій професій, без яких неможливо підтримувати активність у багатьох сферах нашого життя.
В контексті порівняння нотаріуса континентального права і нотаріуса загального права — безсумнівна вища економічна ефективність першого у надійності і безпеці ринкових відносин вказує на те, що позиція так званого континентального нотаріуса є досить міцною, про що також свідчить постійне розширення МСЛН за рахунок прийому нових членів з країн з перехідними економіками та відсутністю традицій латинського нотаріату.
— Олександре Анатолійовичу, який принцип латинського нотаріату найближчий особисто Вам?
О.Б.: — Серед фундаментальних принципів системи латинського нотаріату, затверджених Асамблеєю нотаріатів-членів у Римі у 2005 році, якими я, як і всі нотаріуси континентального права, керуюсь у своїй роботі, найбільш важливими вважаю принципи нотаріальної етики, які охоплюють весь спектр організації нотаріальної діяльності, взаємовідносин з колегами, клієнтами, а також зобов’язання по відношенню до них та професії.
Спілкувалася Юлія Шешуряк
