КАРІНА ДЕРУН: «ЯК ГОЛОВА ВІДДІЛЕННЯ НПУ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Я ПИШАЮСЯ НАШИМИ НОТАРІУСАМИ!»
Голова відділення Нотаріальної палати України в Київській області Каріна Дерун із перших днів війни докладає максимум зусиль, аби допомогти колегам. Це складно, зокрема психологічно, адже Київщина отримала великий удар від ворожої окупації та жахливих злочинів рф. До уваги читачів — надзвичайно щира, емоційна, подекуди болісна, але оптимістична розмова із Каріною Дерун, яка є взірцем патріотизму та відданості професії.
Як особисто для Вас розпочався ранок 24 лютого?
Моя родина розуміла, що вже протягом восьми років йде війна на сході України. Ми відчували напруженість та тривожність у країні, але до останнього ніхто із нас не міг навіть уявити, що відбудеться в лютому 2022 року. Тому моя особиста історія була трохи незвичною – мій чоловік Анатолій до Дня закоханих подарував омріяну путівку на море, тому із 19 лютого у нас розпочався чудовий сімейний відпочинок.
Але 24 лютого 2022 року о 5-й ранку пролунав тривожний дзвінок від наших дітей, які зі сльозами на очах сказали нам: «Мамо, тату! У нас в країні розпочалася війна!». Після цих слів всередині ніби щось обірвалося…
Декілька днів ми постійно моніторили інформацію в телефонах та шукали безпечні шляхи повернення додому, в Україну!
Яким чином відбувалася комунікація із нотаріусами Київщини під час активної фази
війни?
Звісно, у всіх нас на той час була паніка і стрес від того, що коїлося, але майже з першої години після вторгнення рф в Україну велося активне листування в основній Viber-групі «Нотаріуси Київщини». Ділилися своїми емоціями та думками стосовно подальших дій нотаріуса в таких умовах, хвилювалися за колег з Ірпеня, Бучі, Бородянки, Гостомеля, Іванкова, Макарова та інших міст, де відбувалися бої…
Колеги щиро переймалися тим, щоб встигнути всім бажаючим зробити дозволи на виїзд дітей за кордон. Деякі це робили у своїх містах практично під обстрілами.
Починаючи з 24 лютого відділення НПУ в Київській області було постійно на зв’язку, ми допомагали консультаціями, розмовами, відшуковували необхідні контакти колег з інших областей і навіть країн, аби вони могли надати тимчасовий прихисток нашим нотаріусам.
На той момент мені було важко контролювати комунікацію з нотаріусами, бо саме в той час, коли всі масово продовжували виїжджати з України, ми з чоловіком сім днів перебували в дорозі на Батьківщину, але я докладала всіх зусиль, щоб бути максимально корисною кожному, хто мені телефонував.
Згадую ситуацію, коли один із нотаріусів зателефонувала з проханням за колегу, яка втікала від обстрілів зі свого міста разом з дітьми, і на той момент терміново потребувала професійної психологічної підтримки. Перебуваючи на кордоні у Польщі, я продовжувала робити дзвінки знайомим, шукати варіанти допомоги для колеги. Я розуміла, що повинна бути готовою до будь-яких дій, аби допомогти потребуючим – як голова відділення, як колега і просто як людина.
Один із важливих дзвінків тоді був від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тетяни Нещасної, яка з сумом повідомила, що крилата ракета влучила у будинок, де знаходилося її власне приміщення офісу та архіву. Тетяна в подробицях розповіла мені, як власноруч з небайдужими під час пожежі виносила архівні папки, як вона відчувала, що нагрівається під ногами підлога від вогню, і що в той момент думала про долі інших людей, чиї справи зберігалися у неї.
Такі розповіді від наших нотаріусів назавжди залишаться в моїй пам’яті. Тоді я щодня переконувалася в тому, що кожен із них герой та гідний звання нотаріуса!
Надзвичайно вдячна представникам та керівництву іноземних нотаріальних палат, адже вони дуже допомагали нашим нотаріусам, яким довелося втікати від війни до їх країн.
Я молилася за кожного, хто потрапив в окупацію,
намагалася бути на зв’язку 24/7
Складною була комунікація із тими нотаріусами, які знаходилися на окупованих територіях, через загрозу прослуховування телефонів, зв’язок зникав місцями зовсім, розряджалися телефонні пристрої… В такі моменти я просто молилася в думках за кожного, хто потрапив під окупацію.
Загалом, намагалася бути на зв’язку 24/7 (наскільки це було можливо), адже розуміла, що нотаріусам потрібно було надавати якісну та перевірену консультацію, актуальну інформацію на той час, а хтось потребував просто розмови та моральної підтримки.
Хотілось би зазначити, що нам дуже пощастило з начальником відділу нотаріату у Київській області – Світланою Марищук, яка також із перших днів докладала максимум зусиль для підтримки нотаріусів, тримала зі всіма зв’язок.
В той час, коли всі масово виїжджали з України і шукали прихисток за кордоном, я всім серцем прагнула якнайскоріше дістатися рідного дому. У мене всередині все розривалося одночасно від болю та великої сили патріотизму!
Я чітко знала, що моє місце тут! Я повинна допомагати нотаріусам! Я повинна бути корисною для місцевої тероборони! Я повинна докладати максимум зусиль для того, щоб врятувати нашу рідну землю!
Чи ведете Ви орієнтовну статистику, скільки нотаріусів працює зараз в області, скільки виїхало в інші регіони України та за кордоном?
Так, звісно. Дану статистику ми цілеспрямовано розпочали активно вести після повномасштабного вторгнення рф на територію України – для того, щоб володіти на той момент актуальною інформацією, хто із нотаріусів на місцях і може обслуговувати громадян, хто тимчасово переїхав в інший регіон країни, а хто виїхав за кордон і планує потім повернутися, або хто подав заяву на зупинення своєї нотаріальної діяльності і не планує повертатися на Батьківщину. На той час велася велика робота зі збору статистичних даних нашим відділенням, відділом нотаріату у Київській області, для пошуку нотаріусів з’явився чатбот в Telegram, НПУ створила реєстр нотаріусів, які працюють під час воєнного стану.
Як зараз можна оцінювати загалом ситуацію в нотаріаті України у зв’язку із війною?
Що таке нотаріат в Україні? Це система органів, осіб, які працюють на благо нашої держави і громадян. Тому, я вважаю, що це одна із гідних та престижних професій, яка формується на основі професійної грамотності, патріотизму та людяності. Впевнена, що у кожного з нас є могутня інтелектуальна сила, яка принесе велику користь для нашої країни.
Коли прийшла війна і почалася окупація в нашій області, ми розуміли всю можливу загрозу при подальшій роботі з державними реєстрами. Тому з боку вищих органів було прийняте вірне рішення щодо перевезення у безпечне місце головного серверу, який зберігав у собі всю роботу державних реєстрів. Саме це дало змогу уберегти від викрадення та пошкодження важливої інформації та вчинення неправомірних дій з боку російських окупантів.
Завдяки тісній співпраці Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції та Нотаріальної палати України було здійснено оперативне та дієве обговорення всіх постанов, якими керуються нотаріуси під час дії воєнного стану. На мою думку, це було дуже влучне та вірне рішення. На початку війни, задля спільної безпеки, нотаріусам України обмежили їх повноваження, але поступово ми починаємо повертатися до повноцінної роботи.
Чи забезпечує зараз та кількість нотаріусів, яка працює в країні, громадян нотаріальними діями?
Думаю, що усі нотаріуси, які зараз працюють, викладаються на повну силу. Це і ті нотаріуси, які продовжували працювати, не покидаючи свої міста, які відновили свою роботу на деокупованих територіях (частина Харківської, Київської, Запорізької, Кіровоградської та інших областей), а також ті, що вже повернулися з інших регіонів або країн.
Точно можу сказати, що наше відділення готове працювати 24/7! Ми намагаємося спільно з відділом нотаріату та Міністерством юстиції максимально швидко підключати нотаріусів до вже діючих реєстрів, активно в даному напрямку співпрацюємо з Нотаріальною палатою України.
Особисто я спостерігаю, як нотаріуси самі намагаються якнайшвидше відновити свою діяльність та працювати на всю потужність, навіть коли є велика загроза життю, нотаріус продовжує вчиняти нотаріальні дії, і це вже перевірено досвідом.
Наприклад, мені неодноразово за цей період доводилося шукати діючого нотаріуса у Херсонській області, і деякі з них, незважаючи на всю велику небезпеку (втручання у приватну власність нотаріусів та погрози від окупантів, примушування ворогом здійснення неправомірних нотаріальних дій тощо) героїчно продовжують працювати на користь громадян та держави.
Тому твердо можу сказати, що кожен український нотаріус на сьогодні працює гідно та на належному рівні. Можна рівнятися на таких хоробрих та відважних колег-професіоналів!
Хотілось би відзначити активну роботу Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріусів, яка опрацьовує новації законодавства, нотаріуси вирішують робочі питання в професійних групах та чатах. Тому вважаю, що ситуація загалом на сьогоднішній день контрольована завдяки професіоналам у нотаріальній діяльності.
А яка ситуація саме на Київщині?
У нашій області вже відновилися і активно працюють дуже багато нотаріусів. Значна кількість нотарів безперервно працювала з самого початку воєнного стану в Україні, деяких із них під час активних бойових дій в області навіть ночували в конторах і захищали свої робочі місця.
Київська область працює на належному рівні, одна із перших активно підключилася до реєстрів і продовжує працювати.
Як голова відділення НПУ в Київській області я пишаюся нашими нотаріусами. Вважаю, що наша область є прикладом для багатьох інших! І жодним чином мені не соромно за будь-якого нашого нотаріуса, тому що всі працюють і докладають великих зусиль для наших громадян і для спільної перемоги України!
У яких населених пунктах Київщини найбільше постраждалих нотаріусів?
Як відомо, найбільше у Київській області постраждали Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка, Іванків, Макарів, Славутич, частково Васильків. Майже всі ці міста знаходилися в окупації більше місяця. Під час того страшного окупаційного періоду деякі нотаріуси залишалися у своїх містах, оберігаючи свої сім’ї на рідній землі. Певні нотаріуси змогли виїхати з окупованих територій, де точилися запеклі бої, що було також показником великої відваги та хоробрості, адже головною цінністю людини є збереження життя.
Які історії нотаріусів вражають найбільше?
Коли я думаю про це, всередині відчуваю несамовитий душевний біль, адже ті історії нотаріусів, які я знаю, неможливо спокійно описати… Згадуючи розмови з колегами та їх оповіді, у мені прокидаються сльози, жага до боротьби і відстоювання справедливості, почуття гніву і тотального нерозуміння – чому це відбувається з нами, з українським народом у 21 столітті?! Кожна історія болюча та унікальна, важко оговтатися від почутого…
Одним із таких випадків була історія колеги, яка переховувала свою доньку у собачій будці – пояснюючи, що саме це може її врятувати від жахливих дій російських окупантів, які у сусідньому дворі знущаються над людьми. Потім вона під час евакуації з Ірпеня їхала в автобусі, стоячи на одній нозі (бо транспорт був просто переповнений пасажирами з дітьми, домашніми тваринами та необхідними речами). На виїзді із міста їм перегородив шлях БТР кадировців, які взяли автобус під приціл і наказали їм чекати… В той час з’явилися російські окупанти, почалися перемовини з кадировцями, після години розмов між ворогами автобус пропустили, але повідомили, що у них є лише 10 хвилин. 10 хвилин – щоб виїхати з пекла! 10 хвилин – щоб врятувати свої життя! Після цього нотаріус ненавидить проводити години в тиші та очікуванні, тому що це відроджує жахливі спогади її життя…
Мабуть, назавжди у мене перед очима буде фото рук в попелі нотаріуса Тетяни Нещасної, яка, як я вже згадувала раніше, власноруч рятувала з вогню свій нотаріальний архів.
Вразив вигляд сейфу нотаріуса Руслана Короля із Бородянки, в який було випущено більше 50 ворожих куль з метою викрадення цінних паперів та особистих речей, але сейф виявився нашої вдачі – такий же міцний та непокірний, ворогам не вдалося його відкрити, але всю свою лють вони спрямували на пошкодження офісного приміщення Руслана, яке він потім відновлював власними силами.
Зі сльозами на очах згадую долю приватного нотаріуса Олени Лєтнєвої, яка у 2014 році вже втікала від ворожих куль і переїхала з Луганської області, в нашу працювати в Ірпінь але на превелике нещастя, наприкінці лютого 2022 року російська ракета влучила в її офіс, який внаслідок цього повністю згорів.
Особливе місце у моїй пам’яті зайняли державні нотаріуси, які під час окупації їх міст не виїжджали у безпечні краї, а залишалися і оберігали тілом і душею свої контори та у надскладних умовах продовжували працювати.
Згадується страшна особиста історія Наталії Микитенко, яка вивозила своїх дітей з Бородянки по дорозі, де лежали тіла невинних людей та дітей, а потім вона дізналася, що від ворожої ракети повністю зруйноване її офісне приміщення…
Такі історії мають право бути почутими – заради нашої історії! Такі історії повинні бути виплаканими – заради пам’яті всіх загиблих!
Вам як голові відділення вдається врахувати всі психологічні моменти спілкування з постраждалими колегами?
Звісно, це все індивідуально. У кожного своє особисте сприйняття та проживання певної стресової ситуації.
Після нашої поїздки до деокупованих міст Київської області у деяких нотаріусів прослідковувалися випадки прояву невдоволення та образи, і це цілком нормальна реакція людей, які прожили страшні дні у цих умовах. Я з розумінням та повагою ставлюся до таких проявів емоцій і приймаю це, адже навіть уявити важко, що в той момент відчували нотаріуси.
Моє особисте правило по життю: «Перше – дати можливість людині виговоритись або навіть викричатися, друге – уважно вислухати, третє – ретельно подумавши та обговоривши, зробити певні висновки та чіткі кроки для надання допомоги цій людині». Цієї мудрості за роки роботи у відділенні мене навчили наші нотаріуси, за що я їм щиро вдячна.
Наша команда в особі голови, членів правління та голів осередків відділення НПУ в Київській області щодня вдосконалює свою емоційну та психологічну рівновагу, адже ми розуміємо, що від цього дуже багато залежить моральний стан всіх нотаріусів, які до нас звертаються щодня.
Як самі постраждалі нотаріуси сприймають такий поворот своєї долі?
Звісно, такого повороту ніхто б для себе ніколи не обрав навмисно. Я впевнена, що ні один із нотаріусів навіть подумати про таке не міг…
Людина живе в прекрасній країні, здобуває якісну вищу освіту, займається улюбленою діяльністю і паралельно з цим будує свою сім’ю, виховує дітей, і облаштовує будинок. Це все було доступно для наших нотаріусів, бо ми вміємо якісно і багато працювати. Але одного жахливого лютневого ранку деяким нотаріусам нашої області все це перекреслили і вселили велику зневіру у майбутнє. На жаль, хтось із них поніс матеріальні збитки, а хтось втратив своїх рідних та близьких…
Одне можу сказати точно, що у кожного з нас із 24 лютого відбулася кардинальна переоцінка власних цінностей, а саме збереження власного здоров’я, збереження власного життя та життя рідних і близьких.
Оптимізм, виважені рішення,
внутрішній спокій допомагають рухатись вперед
Чи є в області нотаріуси, у яких офіс було пошкоджено, але вони вже відновили свою діяльність на новому місці?
Так, наприклад, в Обухівському районі, вже згадана нотаріус Тетяна Нещасна, яка внаслідок влучання ворожої ракети втратила своє власне приміщення офісу та архіву, з новими силами вже перейшла в орендоване приміщення та успішно пройшла сертифікацію.
Схожа ситуація з приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Наталією Микитенко, яка також втратила орендоване приміщення, і відновила свою діяльність на новому місці в оренді.
Приватного нотаріуса з Ірпеня Олену Лєтнєву також спіткала аналогічна ситуація з втратою власного приміщення внаслідок бомбардування ворогом, але на даний момент Олена продовжує свою нотаріальну діяльність у новому орендованому офісі.
Під час спільної робочої поїздки із президентом НПУ Володимиром Марченком у деокуповані міста нашої області ми завітали з візитом майже до кожного нотаріуса, у кого були пошкоджені приміщення. За результатами можу сказати, що кожен із цих нотаріусів швидко оговтався від скоєного, колеги привели свої приміщення до ладу, підключилися до реєстрів та активно працюють на даний момент, бажаючи внести свій вклад в економіку держави та пришвидшити перемогу.
Нотаріуси Київщини завжди активно займалися благодійністю. Певно, і для захисників України вже зроблено багато?
В даній ситуації потрібно не просто говорити про це, а навіть кричати. Кричати зсередини своєї душі для того, щоб зробити якнайбільше корисного для нашої армії та людей, аби пришвидшити нашу спільну перемогу!
Інколи ми навіть до кінця не усвідомлюємо своєї потужної внутрішньої сили, яка проявляється у відважних вчинках, добрих та таких необхідних для людей словах, вміннях за короткі строки організувати благодійні збори, гуманітарну допомогу і ще багато-багато чого іншого, чим сьогодні займається кожен українець.
Я з гордістю можу годинами говорити про наших нотаріусів, які активно допомагають один одному фінансово та морально, у своїх регіонах проводять дієву роботу підтримки тероборони, переселенців та інших потребуючих, купують та передають на передову все необхідне, від пачки макаронів до позашляховиків. Про нотаріусів, які навіть перебуваючи за кордоном з дітьми, знаходять час бути активістами на мітингах у підтримку нашої країни. Деякі наші чоловіки-нотаріуси служать або чекають свого призову до лав Збройних сил України. Кожен з нас вкладає маленьку, але таку важливу частинку своєї допомоги у спільну скарбницю українського непереможного народу!
Щодо конкретної благодійності нашого відділення, можу розповісти про одне із недавніх рішень. Ми із членами правління, спільно з відділом нотаріату у Київській області, прийняли рішення при таких серйозних воєнних обставинах у нашій країні не проводити святкування для нотаріусів нашої області Дня нотаріату, але символічно в цей день зробити цінний подарунок для військових з передової, завдяки яким ми маємо можливість сьогодні працювати та прокидатися поряд з рідними. Ми оголосили збір серед нотаріусів Київщини на придбання квадрокоптера DJI Mavic 3 у комплектації fly Combo. До нас звернулися з офіційним листом самі військові і попросили саме такий прилад, який їм дуже необхідний на передовій. Ми досить вдало стартували, щодня надходять кошти від нотаріусів.
Вагому роль у благодійності сьогодні відіграє Нотаріальна палата України, яка створила Благодійний фонд, даний проєкт підтримують іноземні нотаріальні палати та надсилають свої кошти для підтримки українських нотаріусів, які постраждали внаслідок вторгення рф на територію України. Ми розуміємо, що дана фінансова допомога буде розподілятися між всіма постраждалими нотаріусами України, і тому започаткували свою благодійну традицію серед нотаріусів нашої області – двічі на місяць ми збираємо детальну інформацію разом з фото у нотаріусів, чиї офіси були повністю знищені або пошкоджені, створюємо інформативний допис та розміщуємо в групі нотаріусів Київщини разом з банківськими реквізитами постраждалого нотаріуса.
Також у нас нещодавно стартувала благодійна акція «Листівка добра». Відверто скажу, що ми з помічницею трішки вагалися, але все таки вирішили ризикнути – і тепер можу сказати точно, що не дарма! Суть даної ідеї полягає в тому, що діти нотаріусів, чиї офіси були знищені, малюють патріотичні малюнки, з яких ми потім створили поштові листівки, які можна надіслати друзям або родичам Укрпоштою. На звороті листівки також є QR-код, за яким можна перейти на наш офіційний сайт та прочитати особисту історію нотаріуса разом з фоторепортажем про руйнацію приміщення. Листівки можна замовити онлайн на сайті відділення НПУ в Київській області і придбати за донат, який покупець надсилає на особисту банківську картку нотаріуса. Після отримання скріну проплати ми формуємо посилки та розсилаємо листівки. Після запуску «Листівки добра» ми кожен день опрацьовуємо заявки бажаючих – листівки розлітаються по всій Україні, що надзвичайно гріє наші серця.
Також відділення організувало для нотаріусів курси військової тактичної медицини – розкажіть про це детальніше.
З курсами тактичної медицини взагалі все склалося якось випадково, але вкотре переконуюся, що випадковості не випадкові. Наш бухгалтер Алла Ковальчук, яка працює у мене в нотаріальній конторі та за сумісництвом є бухгалтером відділення НПУ в Київській області, натрапила на оголошення від Навчального центру «Security & military training» про набір групи на навчання тактичної медицини у нашому місті. Відвідавши заняття, вона була настільки задоволена та натхненна, що запалила і мене, адже великою мрією мого дитинства було стати лікарем і допомагати людям.
Після початку війни я спіймала себе на думці: якщо так складеться життя, що мені потрібно буде залишити нотаріат і обрати інший шлях заради допомоги та спасіння людей, то я точно піду в медицину. Я буду готова прикласти максимум зусиль, аби бути там корисною для людей і нашої країни.
Тоді я зібрала всіх працівників контори – і ми записалися на курс. Від професіоналізму хлопців та простоти донесення інформації ми отримали масу задоволення і кілька разів відвідали заняття. Отже, подумала я, якщо це так цікаво мені, то може бути цікавим, а найголовніше – актуальним, і для наших нотаріусів в області. Свою пропозицію я донесла до членів правління, які одразу одноголосно підтримали її, і ми дали оголошення серед нотаріусів через голів осередків нашої області, розпочалася активність, почали швидко набиратися групи по всій області. Відгуки свідчать, що нотаріусам дуже сподобалася дана ініціатива.
Навчання проходили безкоштовно, але за бажанням вносилися добровільні внески, за які можна було придбати листівки або ж брендовані шеврони Благодійного фонду «Українська освітня фундація», де хлопці є волонтерами. Вже протягом багатьох років знаю особисто засновницю даного фонду Тетяну Люльку, яка завжди позиціонувала себе як активіст, благодійник у нашому місті. Від початку війни в Україні вони змогли допомогти і продовжують допомагати як військовим, так і сім’ям з маленьким дітьми, які опинилися у складних умовах через вторгнення рф на нашу землю. Тому можемо сміливо говорити про ще один корисний та вдалий проєкт нашого відділення для нотаріусів.
Як Вам вдається у ці нелегкі часи не лише зберігати оптимізм, а ще й активно працювати як голова відділення?
А як же ми без оптимізму, без виважених рішень, внутрішнього спокою?
На сьогоднішній день нам би було важко без цього повноцінно жити та працювати. Звісно, зараз усі знаходяться в умовах психологічного стресу, але дякуючи Богу та нашим захисникам – ми живі, можемо працювати на благо нашої країни та допомагати.
Як би мені інколи не було сумно на душі, через несправедливе відношення до мене з боку інших, але не втрачаючи свого внутрішнього оптимізму я готова кожного вислухати, поговорити, а іноді (якщо це потрібно) навіть вибачитися. І саме ці якості допомагають мені у спілкуванні з людьми, відіграють дуже велику роль у моїй роботі як голови відділення.
Вважаю себе дуже оптимістичною людиною! Можна навіть сказати, що це мій основний стан по життю. Бо я чітко переконана в тому, що без оптимізму просто немає руху, без оптимізму важко працювати, рухатися вперед, будувати цілі на майбутнє. Паніка просто з’їсть тебе, а от оптимізм поведе вперед.
Зважаючи на Ваш досвід, що можете порадити колегам-головам відділень постраждалих областей щодо організації роботи?
Пам’ятаю ті часи, коли мене обрали головою відділення НПУ в Київській області і я потрапила в прекрасний колектив справжніх професіоналів своєї справи. Я бачила людей, які вміло керували своїми відділеннями, у них було безліч ідей та нескінченний потік енергії. Можна сказати, що саме вони мене багато чому навчили та надавали цінні поради щодо роботи як голови.
Тому з приводу надання якихось особистих порад, мені важко щось сказати, адже зараз настали складні часи, а особливо для тих голів, чиї області знаходяться під постійними обстрілами або окупацією. Я впевнена, що кожен з них герой, адже вони сьогодні докладають титанічних зусиль для порятунку своїх територій, підтримки колег та відстоюють права українського нотаріату.
Але все ж хотілося б від всього серця підтримати колег та побажати: не дивлячись ні на що — не здаватися і вірити у нашу перемогу! Пам’ятайте, що кожен з вас надзвичайно сильний та мудрий! І не даремно колеги колись обрали вас головою свого відділення, адже впоратися з всіма негараздами під час воєнного стану в державі – можете тільки ви!
Не здаватися і вірити у нашу перемогу!
Що би Ви хотіли сказати колегам з нагоди Дня нотаріату?
Я надзвичайно пишаюся тим, що доля надала мені таку важливу місію і право бути нотаріусом саме в Україні!
Свою діяльність я розпочинала у державній конторі, коли все було досить стабільно на законодавчому рівні. Але із 2003 року почалися впроваджуватися постійні зміни у нотаріальному законодавстві, й саме в цей період почалася моя практика як приватного нотаріуса.
Ми з вами працюємо в епоху змін і трансформацій, які, я впевнена, приведуть нас у краще майбутнє. На нас з вами покладається дуже велика місія: окрім надання консультацій та нотаріальних дій, ми повинні дотримуватися та захищати закон, постійно професійно вдосконалюватися, і при цьому просто залишатися людьми, від яких можна отримати життєву пораду та підтримку.
Користуючись можливістю, хочу привітати всіх колег з наступаючим професійним святом! Ви надзвичайно мужні і щодня це підтверджуєте своїми героїчними вчинками! Ви надзвичайно розумні, адже у такий складний для всіх час продовжуєте навчатися, розвиватися активну участь у написанні роз’яснень. Ви надзвичайно патріотичні, бо несете в собі велику силу українського духу у своїх регіонах!
Маю за честь працювати пліч-о-пліч з такими Професіоналами з великої літери! Віват нотаріат!
