«МОЛЕКУЛЯРНА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ»

Як працює Комісія НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності

На питання журналу «Нотаріат України» відповіли:

Тетяна Кучеренко, заступник голови Комісії, приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області

Aнна Котляр, член Комісії, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області

Галина Парусова, член Комісії, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Як можна охарактеризувати команду Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності?

Наша Комісія – злагоджений колектив професіоналів, які, незважаючи на величезне навантаження, постійно навчаються, працюють над собою, розвиваються за різними напрямами та спеціалізаціями.

На сьогодні це вже не просто діючі нотаріуси, а й аналітики, методологи та нормотворці. Які здобули вміння аналізувати не лише законодавство, а також і внутрішні та зовнішні ситуації та передбачати загрози. Навчилися вести переговори, читати лекції. Отримали безцінний досвід проведення майстер-класів, круглих столів та інших об’єднуючих заходів, навики працювати в команді та формувати рух по висхідній лінії, тобто розвивати професійне самоврядування та нотаріальну практику.

Члени Комісії дуже мобільні, ерудовані та витривалі, багатогранні в усьому. Саме завдяки тому, що в нотаріаті є такі люди, сьогодні, коли в державі зруйнований ряд інституцій, нотаріат працює та розвивається. Завтра він буде інший, новий, але служитиме людям ще більше.

Що значить для вас робота у Комісії?

Комісія для нас – це цілий світ аналітики та методології. Це люди, які відчувають дух закону і своєю працею сприяють забезпеченню його органічної єдності із буквою закону, які люблять нотаріат і докладають надзвичайних зусиль не лише для його збереження, а й для найкращого розвитку. Це спеціально не встановлені, проте усвідомлено працюючі принципи, які панують у нашій роботі, засади, які випливають з ідей цінності людини, справедливості та свободи, де поважається незалежність думки та не обмежується  свобода її вираження.

Комісія – це маленька проекція ідеального і реально працюючого механізму. Деколи здається, що саме вона є серцем НПУ, і цю пульсуючу роботу відчуває кожен нотаріус України, державні інституції та, неусвідомлено, учасники правовідносин.

Тому цілодобова робота в Комісії не обтяжує, а, навпаки, окрилює і щодня переконує, що знання – це справді сила, і це особливо відчувається у добросовісній боротьбі за правду та право. Кожен член Комісії, незалежно від розподілу напрямків, намагається долучатися до роботи над кожним матеріалом, адже відчуває особисту відповідальність за усі висновки та позиції.

Робота у Комісії – професійне наповнення нашого життя, можливість долучитися до розвитку нотаріату України та сприяти якісному нормативному регулюванню, вона мотивує вдосконалюватися, працювати над собою глибинно та масштабно, відстежувати законодавчі тенденції, судову практику та наукові дослідження.

Чим займається Комісія, які матеріали готує? Розкажіть про основні напрямки роботи.

Складно розповісти про роботу Комісії стисло. Динамічність змін законодавства, адаптація його до сучасних реалій, невпинне реформування різних сфер та галузей вимагає фокусування уваги та кропіткої роботи над кожним напрямком, що є дотичним, чи може бути таким, до нотаріату.

Основною метою діяльності Комісії є надання нотаріусам методичної та інформаційної допомоги, проведення аналізу чинного законодавства, узагальнення та забезпечення формування єдиної нотаріальної практики. Тому і спектр матеріалів, які вивчаються, аналізуються та готуються Комісією, є надзвичайно широким: від спадкового права – до державної реєстрації речових прав на нерухомість, від поділу майна – до державної реєстрації бізнесу, від апостилювання документів – до містобудівного законодавства та ЄДЕССБ, від технічної інвентаризації – до законодавства у сфері надання електронних послуг. Деколи після опрацювання чергового матеріалу доводиться «розвернути свою свідомість на 180 градусів», аби розпочати роботу над наступним.

Численні інформаційні листи, правові аналізи, методичні рекомендації, семінари та вебінари, лекторами яких є члени нашої Комісії, участь у круглих столах та робочих групах, відповіді на запити нотаріусів, звернення до компетентних органів з висвітленням проблематики у застосуванні законодавства – неповний  результат цієї часто цілодобової колективної роботи, рушійною силою, натхненником та душею якої є голова Комісії Інна Бернацька.

Пророблено величезний обсяг кропіткої роботи у різноманітних напрямках. Це і спільна з іншими комісіями НПУ робота в напрямку подолання рейдерства. А також істотне спрощення нотаріального діловодства. В цьому напрямку ще є над чим працювати, тому робота продовжується.

Виконано важливу і відповідальну місію та запущено надскладні механізми ринку землі. На черзі – подібна, не менш складна, робота із запуску ринку об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, що, серед іншого, допоможе забезпечити баланс роботи для нотаріусів в обласних центрах та регіонах.

І, що надважливо в сьогоднішніх реаліях, завдяки співпраці з різними державними інституціями, вдалося адаптувати нотаріат до роботи в умовах війни.

На сьогодні надзвичайно вагомою функцією Комісії є також участь у правових експертизах нормативно-правових актів, а також робота в напрямку удосконалення законодавства та, що дуже важливо – на випередження, аби одним необережним кроком не зруйнувалося те, що будувалося десятками років, закладалося, спираючись на основи цивілістики, працювало, як годинниковий механізм та є продиктованим життям.

Саме тому, постійно відслідковуючи законопроекти та проекти інших нормативних актів, які можуть вплинути на нотаріальну діяльність та права громадян, намагаємося максимально брати участь у нормотворчому процесі – не пропустити нових проектів, проаналізувати, детально обґрунтувати, спрогнозувати наслідки прийняття, виписати і запропонувати проект норми, який відповідатиме стандартам нормотворення та буде робочим на майбутнє. Звісно, не все вдається. Адже останню крапку в цій історії все ж ставить нормотворець. Проте не покладаємо рук та рухаємося далі.

У зв’язку із воєнним оновленням законодавства Комісії доводиться оперативно опрацьовувати безліч змін. Як організована ця робота, чи все вдається?

В умовах воєнного часу обсяг роботи Комісії відчутно не збільшився, адже українське законодавство часто змінювалося і в довоєнний час. Разом з цим, працювати стало складніше, так як доводиться долати психологічні бар‘єри.

Аналізуючи та виписуючи матеріали, неможливо виокремити себе із тієї страшної реальності, яку ми усі проживаємо з 24 лютого 2022 року. Кожен лист чи аналіз, проект змін чи зауваження пропускається крізь себе. Важкими були відчуття, коли писали про заповіти військовополонених, і ще більш болісні – під час роботи над змінами та їх аналізом до порядку встановлення опіки над майном осіб, які зникли безвісти за особливих обставин.

Крім цього, ми постійно перебуваємо подумки з колегами, які залишилися працювати на фактично окупованих територіях чи у містах, селах, селищах, що часто обстрілюються, адже знаємо, як важливо їм відчувати, що ми працюємо також заради них. І кожен відгук від наших нотаріусів, зокрема з Херсонщини, Миколаївщини, Харківщини про те, якою підтримуючою, особливо зараз, для них є наша робота, мотивує ще більш завзято працювати на своєму аналітично-методичному фронті.

Для розуміння організації роботи у Комісії можна навести цитати із книги «Від хорошого до величного» американського письменника Джима Коллінза, що найбільш вдало її характеризує. Досліджуючи декілька років ефективність організації роботи, та, визначаючи фактори, що допомагають створювати великі організації будь-якого типу, у своїй книзі він описує концепцію лідерів п’ятого рівня, як найвищого рівня в ієрархії здібностей лідера, наявність яких є основною умовою формування організації найвищого рівня управління. Тобто, неможливо говорити про організацію роботи, не характеризуючи її керівника.

 «Ми (дослідники) були дуже здивовані, навіть шоковані, коли дізнались, який тип керівництва потрібен для перетворення компанії з хорошої на величну. Поряд з відомими корпоративними керівниками, видатними особистостями із сильним характером, які постійно потрапляють на перші шпальти газет, керівники, яким вдалося перетворити компанії з хороших на величні, здаються прибульцями з Марсу. Непублічні, тихі, неговіркі, навіть сором’язливі, ці лідери — парадоксальна суміш особистої скромності і професійної волі. Вони більше схожі на Лінкольна й Сократа, ніж на Петтона чи Цезаря…

Лідери п’ятого рівня:

• реалізують потреби власного «я» не через здобуття особистого успіху, а через досягнення вищої мети — побудови по-справжньому величної компанії. Це зовсім не означає, що лідери п’ятого рівня не мають власного «я» чи честолюбства. Насправді вони неймовірно амбітні, але їхні амбіції спрямовані насамперед на компанію, а не на себе;

• хочуть бачити компанію ще більш успішною у наступному поколінні, спокійно мирячись з думкою, що більшість людей не дізнаються, що цей успіх — завдяки їм;

• це не лише стриманість і скромність. Це ще й палка рішучість, майже стоїчна непохитність зробити все, аби компанія стала величною, вони фанатично віддані, заражені невиліковною хворобою — постійною потребою давати результат;

• мають стиль роботи старанного простого робітника, вони більше схожі на простих «робочих конячок що тягнуть плуг», ніж на «скакунів для парадних виїздів»;

• дивляться у вікно, приписуючи успіх компанії тим факторам, що не пов’язані з ними самими. Коли вони не можуть знайти конкретної людини або події, завдяки якій це сталося, то списують усе на удачу. При цьому вони дивляться у дзеркало, щоб взяти на себе відповідальність, а не скаржитися на невезіння, коли справи йдуть не дуже добре».

Стереотипно справді вважається, що організація роботи – це про дисципліну, активні дії керівника щодо чіткого розподілу обов’язків, контроль, ієрархію тощо, проте, працюючи в Комісії, щодня переконуємося, що ключовими і надзвичайно цінними принципами організації її роботи є свобода і відповідальність, про які і пише Дж. Колінз, висвітлюючи фактори, що визначають ефективність організації роботи.

Створення умов, де кожен із команди Комісії самостійно поспішає взяти матеріал для опрацювання, щоб не залишити жоден поза увагою, маючи свою власну свободу вибору щодо роботи в цей час та щодо предмета дослідження, водночас діючи внутрішньо відповідально, — це і є суть та основна цінність організації роботи нашої Комісії, так майстерно запровадженої Інною Михайлівною. Вона справді завзято працює заради високої мети розбудови величного самоврядування, написання якісного законодавства, що не шкодитиме, а захищатиме учасників правовідносин, титанічно діє завжди з перспективою на майбутнє, в тому числі для молодого покоління нотаріату, рішуча і вольова, водночас стримана і скромна, «завжди дивиться у дзеркало, а не у вікно, якщо потрібно взяти відповідальність, не перекладаючи вину на своїх колег, зовнішні фактори чи невезіння», і «завжди дивиться у вікно, а не у дзеркало», якщо Комісія досягає успіхів, «перекладаючи свої заслуги на її членів, зовнішні фактори або везіння».

Відповідь на запитання «Чи все вдається?» можна буде надати лише після того, коли буде нормативно подолано та після цього якісно застосовано на практиці, усі ті нові виклики, що створені війною. Маємо проблему втрачених архівів і, відповідно, гостру необхідність цифровізації документів та переходу до електронного нотаріату; війна продемонструвала проблематику постачання спеціальних бланків нотаріальних документів, а, отже, підштовхнула до думки та роботи над іншими засобами захисту та перевірки нотаріальних документів; масове знищення майна потребує напрацювання процедури забезпечення доказів, у тому числі за допомогою нотаріату, опису майна, встановлення опіки над таким майном та нормативного врегулювання питання спадкування права на компенсацію; тривала тимчасова окупація та, відповідно, неможливість виїзду наших громадян на контрольовану українською владою територію, масові вбивства та насильне вивезення людей до країни-агресора змушують напрацьовувати додаткові інструменти для перевірки дії представництва та нормативну можливість продовжувати встановлені законом строки за дії надзвичайного та/або воєнного стану задля забезпечення реалізації особами, в тому числі, права на спадкування.

Війна також подолала кордони. Країни, що зустріли наших жінок, дітей та осіб похилого віку, пристали на пропозицію розробити уніфікований зразок заяви, який даватиме можливість дітям не лише перетнути кордони, а й отримувати освітні, медичні послуги, оформлювати спеціальний статус тощо. Міжнародний нотаріат об’єднується, ділиться досвідом, зокрема, щодо встановлення тимчасового опікунства над дітьми, усиновлення, забезпечення доказів, серед іншого у разі руйнування будівель та споруд.

Це лише деякі виклики, що з’явилися перед нотаріатом через війну, тому завдань у нас і, відповідно, роботи, надзвичайно багато. На превеликий жаль, війна надвисокою ціною стала також рушійною силою розвитку.

Мабуть, зв’язок із головою Комісії у вас в режимі 24/7?

Враховуючи масштаб діяльності Комісії, неможливо встановити робочий графік для онлайн-обговорень, що є зрозумілим і ніким не вимагається. Це справді цілодобова робота як Інни Михайлівни, так і інших членів Комісії, тому взаємний зв‘язок у нас, за замовчуванням, 24 години на добу. Повідомлення та дзвінки від голови Комісії завжди є пріоритетними і не має значення, коли вони надходять. Більше того, кожна зустріч, навіть у форматі спільного відеодзвінка чи zoom-конференції, є завжди радісною та теплою, незалежно від того, якої складності питання ми обговорюємо. Ми свідомі того, що робота може заставати і в дорозі, і на відпочинку, тому готовність працювати та ноутбуки у нас з собою 24/7.

Розкажіть про роботу над інформаційним матеріалом Комісії, що найбільше вам запам’ятався.

Пригадується робота над інформаційним листом «Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», який випускали на початку серпня 2021 року. Вона була складною через стислість строків, надзвичайну складність змін з великою кількістю відсильних норм та норм, що набирали чинність, запроваджувалися та вступали у дію в різний час, неоднозначність розуміння новацій, зокрема щодо розмежування технічної інвентаризації та внесення відомостей до ЄДЕССБ, а також через терміновий запит нотаріальної спільноти на роз’яснення численних змін.

Водночас робота над зазначеним матеріалом відбувалася за непередбачуваних обставин і через це була ще більш цікавою. 06 серпня 2021 року у Запоріжжі був запланований семінар щодо відкриття ринку землі — земельна реформа щойно стартувала. Ми зустрілися вже із усвідомленим розумінням необхідності напрацювання інформлиста – і це була наша перша очна робота над матеріалом, для дослідження та написання якого ми мали дві ночі. До цього часу працювали разом лише онлайн, зустрічаючись у спільних файлах на гуглдиску. Тому, з однієї сторони, складність завдання, а з іншої — хвилюючі та радісні емоції від довгоочікуваної зустрічі, додали ще більше пам’ятності цій події. Найважливішим відкриттям у процесі написання листа стало те, що до однакового розуміння змін кожен з нас дійшов своїм особливим шляхом дослідження. Різні аргументи, способи тлумачення, але один ключ. Місто, що розташоване на обох берегах Дніпра та острові Хортиця, ми покидали із радісним відчуттям виконаного обов’язку, а також від того, що наші висновки співпали.

У яких видах нотаріальних дій існує найбільш єдина нотаріальна практика?

Можна припустити, що найменш дискусійною дією є засвідчення справжності підпису на документах, у тому числі коли вони призначені для дії за кордоном (афідевіти). Головним орієнтиром для її вчинення є презумпція, встановлена статтею 78 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої така дія може вчинятися у випадках, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню. Таким чином законодавець надає свободу вчинення такої дії, нормативно встановлюючи лише презумпцію та рамкову заборону, закріплену у частині четвертій зазначеної статті, яку, сподіваюся, у найближчому майбутньому буде скасовано, адже і розвиток процесуального законодавства, і міжнародний досвід, і війна вказують на важливість запровадження нормативної можливості нотаріусам забезпечувати докази, нотаріально засвідчувати справжність підпису свідка чи інших осіб на заявах, в яких стверджуються обставини, право посвідчення яких належить державному органу, незалежно від того, чи такі документи призначені для іноземних компетентних органів, чи для національних.

А яка сфера найбільш суперечлива і чому?

У наших нотаріальних групах вже склалося цікаве спостереження, що якщо ведеться жвава дискусія щодо спільності майна, поділу майна подружжя, шлюбного договору чи інших сімейних договорів, отже, непомітно для усіх прийшов вечір п‘ятниці, а виглянувши у вікно, можна помітити і місяць у повні. У той час, коли місто засинає, оживає нотаріальна спільнота.

Це ті теми, які є суперечливими у розумінні та, відповідно, практичному застосуванні, як через колізійність нормативного регулювання, так і через прогалини у законодавстві. Водночас це ті питання, які є багатоскладовими, глибинними і надзвичайно цікавими. Люди навіть не підозрюють, скільки часу йде на аналітичне дослідження їх справ. Помиляються ті, які вважають, що нотаріус лише прикладає печатку, — за кожною справою, особливо коли мова йде про сімейні договори, прикрито багато годин підготовки, дослідження, аналізу та безпосередньо видимої роботи.

Сьогодні у ЗМІ часто публічно знецінюється робота нотаріусів, задається загальний концепт про нашу незначимість… Якщо коротко – державі так вигідно. Але ж важливо, що думає кінцевий споживач – народ! А люди, які слухають і чують, дивляться і бачать, помічають більше, а найголовніше те, що наша робота, перш за все — справді значима і важлива для них. На прикладі саме посвідчення сімейних договорів найбільш помітно відчувається індивідуальність кожного договору, масштаб роботи нотаріуса, вдячності людей, дорослішання і ріст правової свідомості громадян, а також взаємного задоволення від результату, адже домовленість — це завжди про цивілізований світ.

Війна не завадить реформуванню нотаріату України?

Не думаємо, що завадить. Як показав важкий та гіркий досвід останніх місяців, навіть в умовах війни наші громадяни не готові плисти за течією та шукати простих шляхів. І, навіть якщо в країні війна, кожен, хто має найменшу можливість, продовжує робити свою справу, і навіть більше, щосили підтримує тих, хто потребує допомоги.    

Країна не має права зупинитися та жити лише очікуванням перемоги. Для того аби перемога у війні не стала поразкою суспільства в економічній та інших сферах, має продовжуватися систематична робота у всіх найважливіших напрямках. Крім того, війна ставить перед нами також і нові виклики, оскільки оголюються приховані досі проблеми та прогалини, з’являються абсолютно нові категорії питань, які потребують негайного врегулювання. 

Тож реформи мають тривати. Інше питання, що вони мають бути розумними та виваженими, продуманими до найменших дрібниць та мати добре прогнозовані наслідки.

Як вам вдається знайти час, а головне – бажання та мотивацію для роботи в Комісії?

Враховуючи динаміку змін законодавства, працювати доводиться, буквально, в турборежимі, опрацьовуючи подекуди декілька різних матеріалів паралельно. А оскільки кожен з членів Комісії є діючим нотаріусом, охопити цей обсяг роботи у робочий час фізично неможливо. Тому робота Комісії триває і ввечері, і в ночі, і у вихідні, і, навіть, на відпочинку. Ноутбук у багажі під час будь-якої подорожі є звичною річчю.

Щодо бажання та мотивації – все дуже просто. Хтось любить розігрувати шахові партії, хтось читати книги,  інший займатися спортом. А члени нашої Комісії – неперевершені у розкладанні правових норм на молекули та атоми. І це, мабуть, для кожного члена Комісії є найулюбленішим хобі.

Так і народився новий термін для цієї спільної для членів Комісії риси – «молекулярна юриспруденція».

Людина здатна гори звернути, коли вона горить своєю справою, ідеєю. Коли робить те, що любить. Коли задоволення приносить сам процес. Коли бачить результат своєї роботи.

Інна Бернацька колись поділилася мріями про створення великого науково-аналітичного центру при НПУ. Як ви оцінюєте такі перспективи? 

Світлі ідеї світлих людей починають реалізовуватися з моменту народження таких ідей. Тому, незважаючи на те, що центр юридично не створено, рівень аналітично-методичної роботи так стрімко росте, що мова вже йде не про перспективу, а про реальність.

Разом з цим, важлива публічність напрацювань Комісії, адже сьогодні доступ до інформаційних листів та аналізів мають зазвичай лише нотаріуси. Усі юристи цитують правові позиції суду, але майже ніхто не знає про існування правових позицій нотаріату, що здійснює превентивне правосуддя, і які так необхідні суддям, про що вони також публічно зазначають.

Фактично такий центр вже існує, потрібно лише усвідомлено вивести його в іншу, ціннісну, площину!

Можна виділити спільні риси «професійного характеру» членів Комісії?

«Справа, якою рухає мрія» — таким був заголовок статті про нашу Комісію в одному із випусків журналу «Нотаріат України». Усі ми в душі трошки мрійники. Адже мріємо про правову державу, що поважає своїх громадян, дбає про їх безпеку та гарантує права. Мріємо про досконале законодавство, логічно та якісно виписані правові норми. Мріємо про розвиток та майбутнє нотаріату.

Ця ідеальна картинка світу та бажання втілити її в життя об’єднує членів Комісії. А небайдужість, активність, наполегливість, бажання постійно навчатися та вдосконалюватися, критичне та стратегічне мислення, здатність до аналізу, самоорганізація, незалежність думки, вболівання за професію, повага до законності, прагнення до досконалості – те, що допомагає крок за кроком рухатися вперед. Нам усім болить нотаріат та його майбутнє.

«Головне вірити в те, що ти робиш. Тоді в це повірять інші».