МАРИНА ТЕРЕЩЕНКО: «НОТАРІУС У НЕВЕЛИЧКОМУ МІСТІ – ДУЖЕ ПУБЛІЧНА ОСОБА»
НОТАРІАТ УКРАЇНИ № 3 (34) 2019
Черкащина – край з давньою історією і самобутньою культурою, у який закохуєшся щиро і швидко, а якщо народився тут – любиш навіки. Не зраджує рідній області та місту Марина Терещенко, приватний нотаріус Смілянського міського нотаріального округу. Марина Євгенівна народилася та працює у місті Сміла, вже 26 років присвятила улюбленій професії. Робота в державному нотаріаті, зокрема керівництво держнотконторою, і врешті приватна нотаріальна практика – Марина Терещенко має потужний професійний досвід. Окрім того, була членом методичної ради при ГТУЮ Черкащини, допомагає в розробці методичних рекомендацій для нотаріусів, активний учасник фахових заходів, а з 2014 року очолює відділення Нотаріальної палати України в Черкаській області. Має багато професійних відзнак, а головне – повагу і визнання як серед колег, так і серед осіб, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Марина Терещенко стала переможцем конкурсу «Кращий нотаріус» 2019 року у номінації «Опора та авторитет для нотаріальної спільноти».
– Марино Євгенівно, що значить для Вас перемога в конкурсі «Кращий нотаріус»? Відчуваєте себе опорою та авторитетом для нотаріальної спільноти?
– Вважаю це високою оцінкою тих життєвих принципів, яких я дотримуюсь: порядність, професіоналізм, репутація. І як наслідок – авторитет серед нотаріальної спільноти. Вже не один рік я з радістю допомагаю своїм колегам у вирішенні складних професійних питань.
– Як Ви прийшли у нотаріат? Чи були інші професійні плани?
– Після закінчення у 1993 році юридичного факультету Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка переді мною постав важливий вибір майбутнього працевлаштування. Разом із чоловіком обрали рідне містечко Сміла. На той час єдиною вільною вакансією була посада нотаріуса в Смілянській державній нотаріальній конторі. Отже, я розпочала свою роботу у конторі, а чоловік – у Смілянському міському суді. Втім, були пропозиції залишитися на кафедрі цивільного права в університеті… Але душа лежала до практичної правничої діяльності та безпосередньої допомоги людям. А хто ж, як не нотаріус, найближче до людей?
– 26 років у нотаріаті – солідний досвід. По суті, Ви пройшли усі етапи становлення нотаріату України. Яка подія запам’яталася найбільше?
– У моїй пам’яті закарбувалися перші кроки становлення нотаріату як однієї з опорних галузей українського суспільства. Кожен етап розвитку нотаріату – це було і моє власне накопичення досвіду. На своєму професійному шляху я зустрічала безліч і вдалих, і невдалих спроб реформування нотаріату.
– Чому вирішили зареєструвати приватну нотаріальну діяльність?
– Перебуваючи на посаді державного нотаріуса протягом 16 років, я зрозуміла, що настав час змінювати своє життя. Оскільки я людина, яка не сидить на одному місці, має жагу до всього нового, – вирішила спробувати себе в приватній нотаріальній діяльності. Крім цього, виникло бажання більше часу проводити з сім’єю, дітьми, більше подорожувати.
– Що дав Вам досвід керівництва держнотконторою?
– Передусім, це великий організаторський досвід. Взагалі, організованість – риса мого характеру, і саме це дозволило мені успішно організувати роботу контори в умовах величезної кількості відвідувачів, реалізовувати поставлені завдання разом з колективом. Також саме в держнотконторі я навчилася абстрагуватися від неважливого і концентруватися на досягненні мети. Державна нотаріальна контора – це школа життя!
– Так, справжнім юристом можна стати, лише здобувши практичний досвід, адже між практикою та теорією юриспруденції, на жаль, існує розрив. Постійно йде мова про необхідність реформування системи юридичної освіти. Як Ви вважаєте, що варто змінити і чи потрібно окремо вивчати курс нотаріату студентам-правникам?
– Вважаю, що студентам дійсно варто окремим курсом вивчати діяльність органів нотаріату, порядок та підстави здійснення нотаріальних дій. Деякі навчальні заклади уже йдуть цим шляхом. Наприклад, ще в 2011 році на моєму рідному юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка була створена кафедра нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури. На мою думку, студентам також слід приділяти час для вивчення основних принципів, підстав та порядку проведення реєстраційних дій щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізосіб-підприємців. Та, звісно ж, теорія теж має значення: студент повинен отримувати базові знання в сфері цивільних правовідносин європейської практики, римського права тощо. Окрему подяку хочу висловити професору Бобровій Д.В., яка навчала мене та заклала основи розуміння системи цивільного права, його базові й непорушні закони. Все це формує спосіб мислення юриста, допомагає напрацювати концептуальні, системні підходи до практичної діяльності.
– Наскільки велика та дружня нотаріальна родина Черкащини?
– Так, ми дійсно родина! Кількість нотаріусів Черкаської області порівняно з іншими областями невелика. Ми більше, ніж просто колеги. Кожен з нас може в будь-який час зателефонувати один одному, порадитись, обговорити питання нотаріальної практики. Постійно відчувається підтримка і у важкі хвилини, і в радісні. Глобальна діджиталізація не минула і нотаріальну спільноту Черкащини, ми теж маємо відповідні групи в месенджерах, і це нас ще більше зблизило.
– Ви берете активну участь в розробці методичних рекомендацій для нотаріальної спільноти області. Чи можна назвати нотаріальну практику нотаріусів Черкащини єдиною?
– Нотаріальна спільнота Черкащини в переважній більшості була сформована ще на початку становлення приватного нотаріату. Більшість моїх колег вийшли з державних нотаріальних контор, вони всі мають значний досвід вчинення нотаріальних дій. А тому ми всі намагаємось дотримуватись єдиної практики, адже це, зрештою, полегшує кожному з нас особисто роботу з документами. В цьому слід віддати належне колегам, оскільки формування єдиної практики відбувається не лише завдяки самостійному аналізу розроблених рекомендацій, а й постійному спільному обговоренню їх практичного застосування.
– Як часто доводиться вам особисто як голові відділення НПУ спілкуватися з нотаріусами?
– Спілкування з нотаріусами відбувається в режимі нон-стоп 24/7, але в цьому є позитив – ти завжди в курсі всіх подій та професійних питань.
– Робочі проблеми сприймаєте близько до серця?
– Роки йдуть, але серце не черствіє, навіть з моїм досвідом роботи. Звичайно, вчиняючи нотаріальні дії, ми не лишаємось байдужими до людей. Щиро радіємо за молоду сім’ю, яка набуває у власність своє перше власне житло. Співчуваємо втраті найближчих людей, коли оформляємо спадкові права. Але при безпосередньому вчиненні нотаріальної дії ти відкидаєш всі емоції і керуєшся виключно нормою права. Адже люди звертаються не за розрадою, а за оформленням документів, які встановлять їх права на певне майно. Лише виваженість та професіоналізм нотаріуса є запорукою захисту майнових прав громадян.
– Як член Ради НПУ Ви знаєте все про роботу самоврядування зсередини. Марино Євгенівно, що можете сказати тим нотаріусам, які часом вдаються до критики Палати?
– Так, я бачу щоденну кропітку працю, яка відбувається у вирі змін. Сьогодні більшість нормативно-правових актів, з якими ми працюємо, зазнали трансформацій в тій чи іншій частині. Все це потребує вивчення та глибокого аналізу як самого документу, так і практики його застосування. І тут дрібниць не буває. НПУ намагається оперативно реагувати на всі ці зміни і надавати свої методичні рекомендації, експрес-аналізи нормативно-правових актів. Звичайно, це тільки частина діяльності Палати, вершина айсбергу. Насправді, левова частка роботи залишається невидимою. Та ми працюємо, перш за все, на професію, а не заради публічного визнання. Мої колеги, члени Ради НПУ, – це люди, віддані насамперед професії, які вболівають за майбутнє нотаріату і прагнуть його розвитку. Щодо колег, які піддають критиці роботу Палати, можу сказати, що критика є корисною, адже вона не дає спочивати на лаврах, спонукає до постійного аналізу проведеної роботи, допомагає тримати зворотній зв’язок. І якщо якомусь нотаріусу здається, що НПУ робить не достатньо, – я готова вислухати всі конструктивні пропозиції, зауваження чи побажання, а також пропоную долучитись до процесу, разом попрацювати над тими чи іншими проблемними питаннями.
– Черкащина – аграрний край. Як часто нотаріуси працюють із аграрними розписками? Які особливості та проблеми виникають при цьому?
– Аграрна розписка – досить цікавий інструмент залучення коштів та матеріально-технічних ресурсів для малого та середнього аграрія. І хоча він є новим, але викликає живий інтерес, як у сільгоспвиробників, так і у дистриб’юторів, постачальників засобів захисту рослин, зернотрейдерів тощо. На сьогодні в нашій області активно з агарними розписками працюють приватні нотаріуси Олександр Старовойтов, Оксана Довгань, Неллі Побіянська. Перші роки використання аграрних розписок показали легкість та ефективність їх використання, практика примусового виконання зобов’язання за такими правочинами дуже невелика, що свідчить про надійність такого способу фінансування агровиробників. До речі, на мою думку, саме бажання долучитись до такого способу фінансування свого бізнесу змусило деякі господарства провести інвентаризацію своїх договорів оренди земельних ділянок, внести відомості про свої права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а це, в свою чергу, є дієвим способом вберегтись від рейдерських атак. Щодо особливостей практичної роботи з аграрними розписками, вважаю за необхідне вирішити питання внесення змін до них, зокрема, з метою виправлення технічних помилок при формуванні формули розрахунку тощо.
– Чи є особисто у Вас улюблена нотаріальна дія?
– Моя улюблена нотаріальна дія – оформлення спадкових прав. Але кожна дія цікава по-своєму. В нотаріаті не цікавого не буває! Хоча, звичайно, посвідчувати договір дарування квартири емоційно набагато приємніше, ніж оформлювати спадкові права матері на майно після смерті її малолітньої дитини…
– У місті Сміла працює п’ять приватних нотаріусів, одна держнотконтора. Часто спілкуєтеся між собою, радитесь?
– Пишаюсь тим, що в нашій маленькій спільноті склалися цілком приязні, ділові, а часто і дружні стосунки. Спілкуємося постійно. На жаль, в березні 2018 року ми втратили старійшину, колишнього голову відділення УНП, Антоніну Василівну Пешехонову, яку під час робочого процесу було звіряче вбито, а злочинця до цього часу не знайдено. Вся нотаріальна спільнота була шокована, це наклало відбиток на позаробочому спілкуванні.
– Можете виділити певні особливості роботи нотаріуса у невеликому місті? Які найпопулярніші нотаріальні дії? Чи поважають місцеві жителі нотаріусів?
– Нотаріус у невеличкому місті – це дуже публічна особа. І це потрібно враховувати у всіх аспектах життя. Якщо місцеві жителі не будуть поважати нотаріуса – до нього просто ніхто не звернеться. У маленькому містечку ще задовго до вчинення нотаріальної дії, перш за все, звернуться не до адвоката чи ріелтора, а саме до нотаріуса. Ми маємо пояснити громадянам всі права і обов’язки, наслідки прийнятого людиною рішення, з урахуванням не тільки норм права, а й особливостей життя саме в цьому місті. Серед дій, за якими звертаються найчастіше, – відчуження нерухомого майна, оформлення спадкових прав. І те, що бентежить найбільше, – оформлення документів для виїзду родини на постійне місце проживання за кордон.
– Які цікаві життєві ситуації траплялися у Вашій практиці?
– На жаль, на думку приходять зовсім не позитивні ситуації. Популярний в сучасному житті поділ спадщини між членами родини, які не можуть знайти спільної мови, і які мають лише жагу до збагачення, а не моральні цінності… І тут основне – донести кожному, що поза кабінетом нотаріуса вони родина, яка повинна не переслідувати корисливі цілі, а зберігати людяність і порядність.
– А Ваша родина як ставиться до Вашої роботи? Часто доводиться витрачати більше часу на нотаріат, ніж на рідних людей?
– Моя сім’я завжди була для мене джерелом підтримки і гармонії. Всі члени родини з розумінням ставилися до моєї професії, залюбки допомагали у вирішенні тих чи інших питань. Мабуть, через моє ставлення до роботи мої діти вирішили і своє життя пов’язати з юриспруденцією. Старший син Дмитро закінчив НЮА ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Підготовка кадрів для органів юстиції». Донька Катерина брала участь у шкільних олімпіадах з правознавства, двічі на обласному рівні була призером конкурсу-захисту наукових робіт МАН у секції «Правознавство», стала лауреатом конкурсу «Знавці права» і мала можливість навчання на бюджетному місці в Одеській юридичній академії. Мій чоловік Сергій зараз працює адвокатом. Під час моєї роботи в ДНК він у всьому мені допомагав, був моєю основною опорою. Фактично це він спонукав мене почати приватну нотаріальну діяльність, що гармонізувало сімейне життя. Сьогодні мої життєві пріоритети на користь сім’ї та меншої дочки Марійки, якій намагаюся дати все те, чого не отримали старші діти.
– Та й навіть приватна нотаріальна практика досить виснажлива, адже бути нотаріусом – велика відповідальність. Як долаєте втому та відновлюєте сили?
– Так, постійна робота з документами та людьми забирає сили. Але, виходячи з офісу, я лишаю роботу за дверима. Вся втома зникає в сімейному колі, в родинних клопотах. Спільно прочитана разом із дитиною казка може зняти будь-яку втому.
– Молоде покоління нотаріусів чимось відрізняється від аксакалів?
– На сьогоднішній день принцип доступу до нотаріату «в професію через професію» беззаперечно пов’язує покоління. Нотаріус, який передає свій досвід, передає не тільки знання, а й традиції, трепетне ставлення до того, що робить. Не можна сказати, що молоді нотаріуси – інші. Вони так, як і старші колеги, вболівають за долю нотаріату, намагаються достойно нести звання нотаріуса. Але сучасні технології їм даються легше.
– Три основні професійні риси нотаріуса…
– Виваженість, відповідальність, бажання самовдосконалюватися.
– Процитуйте улюблені рядки Вашого земляка, Тараса Шевченка.
– «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя».
Бесіду вела Юлія Шешуряк
