АННА КОТЛЯР: «ПИШАЮСЬ ТИМ, ЩО Я НОТАРІУС»

Нотаріат України № 3 (30) 2018

Майбутнє нотаріату України — так говорять про талановитих та натхненних нотаріусів, які беруть активну участь в професійному самоврядуванні. Саме таким професіоналом є Анна Котляр, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу, член правління Відділення Нотаріальної палати України в Запорізькій області. Більш ніж 10 років досвіду роботи у сфері нотаріату (з яких половина—приватним нотаріусом) дозволяють Анні впевнено стверджувати, що діяльність нотаріуса — це постійне навчання, напружена інтелектуальна праця та висока відповідальність.

— Анно, Ви стали переможцем конкурсу «Кращий нотаріус» у номінації «Майбутнє нотаріату». Як це — відчувати себе молодим лідером великої нотаріальної спільноти України?

— З повагою відношусь до цієї нагороди, але на цей час не вважаю себе лідером. Кожного дня нотаріуси України неодноразово роблять свій вибір, а кожна вчинена нотаріальна дія або надана консультація сприяє утвердженню поваги до професії нотаріуса.

Для мене ця нагорода є показником того, що до цього часу я робила вірний вибір, а також стимулом на майбутнє. Наразі перед нотаріатом щоденно постають виклики, нотаріат змінюється та набуває нових повноважень. В силу обраної професії щодня я відчуваю відповідальність та щире бажання зберегти всі найкращі риси класичного латинського нотаріату.

— Які основні характеристики особистості українського нотаріуса нової генерації?

— Це досить складне питання. Кожний нотаріус це унікальна особистість, ми всі різні. Можу сказати, що характерним для всіх нотаріусів є постійне навчання. При цьому нотаріуси є одними з найрозумніших представників українського суспільства, вони осмислюють будь-які зміни через призму минулого, сьогодення та майбутнього, мають професійне аналітичне мислення. Нотаріуси є відповідальними. Я пишаюсь тим, що я нотаріус, та бажаю бути гідним представником нотаріальної спільноти України.

— Яким Ви бачите майбутнє нотаріату України, професійного самоврядування?

— Електронному нотаріату — бути! Але ми маємо зберегти основи цивільного права. Ми зобов’язані виважено підходити до реалій сьогодення, усвідомлювати, що в Україні є куточки, де відсутній стабільний доступ до мережі Інтернет, відсутні персональні комп’ютери у громадян, не розвинена система захисту та безпеки передачі електронних документів, тому така країна не може стовідсотково відмовлятись від паперових носіїв. Держава має поважати своїх громадян, стояти на захисті їх прав та законних інтересів, відповідно, будь-які нововведення мають впроваджуватись поступово та виважено.

Професійному самоврядуванню бажаю виключно розвитку — іншого шляху немає. Пріоритетними напрямками вважаю лобістську діяльність у Верховній Раді України, роз’яснювальну та методичну роботу з формування позитивного іміджу нотаріату в суспільстві та формування єдиної нотаріальної практики.

Я є прихильником ідеї передачі від Міністерства юстиції України Нотаріальній палаті України широких повноважень, в тому числі щодо допуску до професії тощо.

— Розкажіть про Ваш шлях до нотаріату — чому саме ця професія?

— З огляду на минуле, я розумію, що юридичний фах, з одного боку, — то випадковість, а з іншого — доля. Вибір між професію нотаріуса, професією судді або професією прокурора навіть не стояв — я вважала, що нотаріус є процесуально незалежною особою, його робота є найкращою, найприємнішою з усіх інших юридичних професій, це так легко. Обираючи професію нотаріуса як життєвий шлях, я помилялась в багатьох аспектах роботи нотаріуса. Насправді, не все так, як здається пересічному громадянину. Робота нотаріуса — це постійне навчання, важка інтелектуальна праця та висока відповідальність.

Любов та повагу до професії, повагу до кожної особи, що звертається до нотаріуса, повагу до колег, знання та навички, які я маю, — за все це я дякую Вікторії Вікторівні Кисельовій, державному нотаріусу, завідувачу Пʼятої запорізької державної контори, де я мала честь працювати. Кожного дня державні нотаріуси здійснюють подвиг, своєю кропіткою працею вони заслуговують поваги та шани. Маю надію, що нотаріат все ж таки стане єдиним.

З 2007 року я працюю у сфері нотаріату, в 2010 році отримала свідоцтво на право зайняття нотаріальною діяльністю та стала працювати державним нотаріусом. У 2013 році було зареєстровано мою приватну нотаріальну діяльність. На зборах відділення в 2017 році мене обрано членом правління відділення Нотаріальної палати України в Запорізькій області. Також я є членом методичної ради при ГТУЮ у Запорізькій області.

— Чи пам’ятаєте Ви свій перший робочий день в якості нотаріуса?

— Звісно, памʼятаю, це був радісний осінній день, дякую за нього. Моєю першою нотаріальною дією було засвідчення вірності копії свідоцтва про народження. Мабуть, тільки нотаріус зрозуміє… Незважаючи на те, що засвідчення вірності копії не є складною нотаріальною дією, але я відчула страх, чи все вірно я роблю, відчула відповідальність та здивування, коли ставила підпис на цій копії та відбиток печатки.

Зі зміною статусу помічника на нотаріуса відбулась психологічна зміна, якої я не чекала, — це тягар відповідальності. Інколи чую (зізнаюсь, що сама так вважала), що за нотаріуса все/багато робить помічник, але така думка є оманливою, помилковою.

— Ви захоплюєтеся інтелектуальним видом спорту — шахами. Чи допомагають навички шахіста у роботі нотаріуса?

— Шахи це хобі, ця гра приносить задоволення. Мабуть, ці навички допомагають у професійній діяльності так само, які всі інші, зокрема, основи комп’ютерної грамотності, вміння рахувати прості дроби тощо.

— Зараз багато нотаріусів активно використовує можливості Інтернету (професійні групи, чати) для обговорення новинок законодавства, обміну досвідом. Чи багато часу забирає у Вас таке спілкування, та чи на користь воно?

— Темп та якість сучасної нормотворчості ставлять перед нотаріатом непрості завдання. Я постійно відчуваю брак знань, щось забувається, багато змінюється, інколи є відверті колізії або прогалини в законодавстві.

Можливості мережі Інтернет та інші засоби комунікації вражають, вони дають можливість отримувати інформацію 24/7. Важко уявити собі нотаріуса, який, щоб дізнатись про зміну в законодавстві, чекає на те, як листоноша принесе паперовий примірник або електронний варіант (на CD-Диску) Офіційного вісника України. Дані відкритих бібліотек надають змогу ознайомлюватись онлайн з науковою профільною літературою, набувати нових знань, при цьому залишаючись на робочому місті.

Професійні групи корисні, вони дають змогу замислитись над практичними питаннями, які виникають у роботі, отримати підказку чи пораду, своєчасно отримати інформацію щодо змін законодавства і таке інше. Професійне спілкування завжди на користь, бо надає знання, тому варте часу.

Варто зазначити, що я дуже вдячна Нотаріальній палаті України за організацію онлайн-вебінарів, що дозволяють отримувати знання дистанційно.

— Нотаріуси зараз мають великий масив повноважень. Цього достатньо чи нотаріату під силу ще якісь функції?

— Нотаріуси зможуть все — та чи варто? Якщо говорити про розширення повноважень нотаріату, то я відстоюю таку позицію, що не потрібно робити «нотаріальний супермаркет».

Нотаріуси у своїй роботі сприяють особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснюють права і обов’язки, попереджають про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана на шкоду. Відповідно, рішення про розширення повноважень нотаріусів має ґрунтуватись на доцільності отриманні цих повноважень та практичній користі для громадян нашої країни, підвищенню позиції України в міжнародних рейтингах, привабливості інвестиційного клімату для іноземців тощо.

На мій погляд, держава має вжити заходів щодо реального надання доступу всім нотаріусам України до демографічного реєстру, а у разі неможливості з тих чи інших питань — до реєстру територіальних громад. Актуальним є питання створення та надання доступу нотаріусам до реєстру, що містить інформацію про недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежено за рішенням суду.

Нотаріуси України підтримають ініціативи Міністерства юстиції України та Нотаріальної палати України про надання нових повноважень, бо разом ми — сила, яка зможе зробити Україну дійсно правовою державою, де поважають та захищають права особи, де норми закону є не декларативними.

— Плануєте долучатися до роботи комісій НПУ?

— В комісіях НПУ працюють дуже поважні, досвідчені та надзвичайно розумні нотаріуси. В майбутньому, можливо, і я зможу приєднатись до їх праці та бути корисною для нотаріальної спільноти.

— Анно, що Вас надихає щоранку посміхатися та радіти кожному дню?

— Той факт, що я жива. Життя минає, хочу прожити його щасливо, тому посміхаюсь. Частіше на посмішку відповідають посмішкою, і це добре.

— Що Ви можете порадити правнику, який бажає стати нотаріусом?

— Нотаріат для всіх різний: хтось заробляє значні кошти, а хтось рахує, яка квитанція буде сплачена сьогодні, а які зачекають. Ті особи, які не працюють в нотаріаті, вважають, що варто отримати документ про право на роботу, і все — це виграш в лотереї. Але не достатньо отримати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Потрібно кожного дня працювати із законодавством, документами, людьми.

Нотаріуси багато працюють, мають короткі відпустки, бо не можуть дозволити собі відпочивати (змінюється законодавство, люди не чекають — йдуть до іншого нотаріуса). Лікарняні приватних нотаріусів не оплачуються державою. Коли нотаріус не працює, він все одно сплачує податки, платить за утримання офісу, зарплатню помічнику тощо. Питання, пов’язані із пенсійним забезпеченням нотаріусів, теж відкриті.

То чи варто? Може, краще відкрити перукарню?

Але, якщо ви все ж зробите свій вибір на користь роботи в сфері нотаріату, — ви будете поважати себе. Шлях нотаріуса лежить через терні, але усі ми йдемо пліч-о-пліч та розбудовуємо правову Україну.

Бесіду вела Юлія Шешуряк