ПРОФЕСІЙНЕ САМОРЕГУЛЮВАННЯ — ЗА ПРИНЦИПОМ WIN-WIN
Нотаріат України, № 4 (35) 2019
Юлія Шешуряк, головний редактор журналу «Нотаріат України»
Однією із засад запланованого реформування нотаріату України є поступовий перехід від професійного самоврядування до саморегулювання. Зокрема, це визначено у презентованому наприкінці листопада «To do list» Міністерства юстиції України. Побудувавши сильну самоврядну організацію, нотаріуси цілком готові взяти на себе ще більшу відповідальність за розвиток професії.
Делегування повноважень держави певним професійним організаціям так званих «вільних» професій (юристів, лікарів, будівельників, аудиторів, оцінювачів тощо) є ознакою демократичного суспільства та має давню історію. Хоча, європейська практика, як це часто трапляється, на теренах пострадянських держав реалізується дещо викривлено.
Важливо враховувати, що європейська модель передбачає існування лише однієї професійної організації (самоврядування/саморегулювання) у кожній професії, при чому усі носії такої професії є її членами.
В ідеалі органи державного та інституційного регулювання у певній професії взаємодіють на партнерських засадах. Разом з цим, зважаючи на європейський досвід, держава тут повинна відігравати радше субсидіарну (додаткову) роль та дотримуватися принципу невтручання чиновників у внутрішні справи професії.
Самоврядність означає лише управління (врядування) певними внутрішніми процесами у професії.
Саморегулювання — вищий рівень, адже така організація стає регулятором для своїх членів та гарантом якості здійснення ними професійної діяльності.
САМОРЕГУЛЮВАННЯ VS САМОВРЯДУВАННЯ
Наразі в Україні немає чіткої термінології й розмежування функцій професійних самоврядних та саморегулівних організацій і об’єднань. Втім, можна визначити певні відмінності.
Професійне самоврядування
Професійні самоврядні організації є юридичними особами публічного права, найчастіше їх називають палатами. Статус та межі повноваження таких організацій визначаються законом — і лише деталізуються підзаконними актами, зокрема статутом. Для певної професії створюється лише одна організація самоврядування.
Членами організації професійного самоврядування є лише діючі представники професії, причому членство набувається автоматично та обов’язково. Відповідно, припинення професійної діяльності призводить до припинення членства.
Рішення керівних органів самоврядних організацій обов’язкові для всіх членів. Відповідальність членів таких організацій передбачена законом.
Джерела фінансування професійної самоврядної організації визначаються законодавством, зазвичай основою є загальнообов’язковий збір із членів, розміри якого визначаються самими представниками професії (наприклад, під час загального з’їзду). Тобто, самі фахівці власним коштом здійснюють управління (врядування).
Кожен із представників професії прямо або опосередковано (через обрання органів, зокрема на місцях, делегатів тощо), має змогу долучитися до розвитку професії, формування позицій, оновлення законодавства, співпраці з державою та іноземними колегами, підвищення професійного рівня тощо.
Організація професійного самоврядування — не профспілка, не громадська організація (асоціація), для яких характерним є добровільність участі.
Професійне саморегулювання
В Україні саморегулівні професійні організації (СРО) створюються переважно для об’єднання субєктів підприємництва, хоча така практика характерна для пострадянських держав. Досвід європейських країн передбачає обидва поняття (самоврядування та саморегулювання) і для професій «не бізнесових».
Основні повноваження СРО визначаються в її статуті. Разом з тим, вимоги щодо умов та порядку здійснення функцій, делегованих державою, закріплені законодавством.
Членами СРО можуть бути лише представники професії, законодавством може встановлюватись обов’язок такого членства.
Відповідальність членів СРО визначається самою організацією в межах, які встановлені статутом та спеціальним законодавством.
За загальним правилом, СРО є неприбутковими організаціями, та фінансуються за рахунок джерел, які передбачені статутом.
Таким чином, саморегулівна професійна організація: — виконує частину повноважень, делегованих державою; — створює стандарти, норми, додаткові правила у відповідній сфері; — контролює виконання цих правил; — притягує до відповідальності порушників.
Від організації професійного самоврядування СРО відрізняється ширшими повноваженнями та, відповідно, надає більше можливостей для незалежного розвитку професії.
НОТАРІАЛЬНА ПАЛАТА: ЄДНІСТЬ, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЗАХИСТ
В Законі України «Про нотаріат» визначено, що метою професійного самоврядування нотаріусів є об’єднання на професійній основі зусиль нотаріусів для виконання покладених на них цим Законом обов’язків і забезпечення їхніх прав, представництво професійних інтересів нотаріусів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, захист професійних інтересів та соціальних прав нотаріусів, сприяння підвищенню професійного рівня нотаріусів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів фізичних і юридичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса.
Професійне самоврядування нотаріусів здійснюється через Нотаріальну палату України та її органи. НПУ є неприбутковою юридичною особою, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та власного статуту.
До повноважень Нотаріальної палати України належать: представлення інтересів нотаріальних палат та нотаріусів у державних та інших установах; забезпечення захисту соціальних та професій них прав нотаріусів; участь у проведенні експертиз законопроектів з питань, пов’язаних з нотаріальною діяльністю; забезпечення підвищення кваліфікації нотаріусів та їхніх помічників; контроль за дотриманням нотаріусами правил професійної етики та інші повноваження.
Професійне самоврядування нотаріусів функціонує на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов’язковості членства нотаріусів та виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні.
Розмір членських внесків та інших платежів членів Нотаріальної палати України, необхідних для виконання її функцій, визначає з’їзд нотаріусів.
Нотаріуси готові до зміни статусу своєї професійної організації на саморегулівну. Саморегулювання дасть НПУ можливість приносити набагато більше користі професії в цілому, кожному окремому нотаріусу-члену НПУ, а головне — суспільству.
Як саморегулівна організація НПУ може отримати, зокрема, наступні повноваження (отримавши їх від Міністерства юстиції України та головних територіальних управлінь юстиції):
— затвердження Кодексу професійної етики та контроль за його виконанням;
— розгляд справ стосовно порушень професійної етики нотаріусами (ВККН при НПУ);
— забезпечення нотаріусами всіх округів;
— підвищення кваліфікації та професійного рівня нотаріусів;
— надання громадянам та бізнесу більшості адміністративних послуг («нотаріальний міні-будинок юстиції»);
— безоплатна правова допомога у сфері нотаріату тощо.
Нотаріальна палата, функціонуючи на засадах саморегулювання, значно розширить можливості для реалізації принципів єдності, незалежності та захисту.
САМОРЕГУЛЮВАННЯ НОТАРІАТУ — ПЕРЕМОГА ДЛЯ УСІХ
Загальновідомо, що при вирішенні спільних питань сторонам варто використовувати принцип win-win («виграв-виграв»), що заснований на ефективній взаємозалежності, взаємному розвитку, від чого виграє кожна сторона.
Саморегулювання професійної діяльності нотаріусів — це win-win для нотаріату та держави, громадян та бізнесу.
Основні переваги, які зможе забезпечити саморегулівна НПУ:
— контроль та гарантування якості нотаріальних дій;
— розвантаження державних органів та природній розвиток професії;
— економія державного бюджету на утримання чиновницького апарату;
— забезпечення нотаріусами усіх віддалених територій, на яких зараз спостерігається ускладнений доступ громадян до нотаріальних дій, — за рахунок НПУ;
— дієвий захист соціально незахищених верств населення;
— подолання корупції у сфері юстиції;
— розвантаження судів;
— надання якісної безоплатної правової допомоги в сфері нотаріату;
— здійснення експертизи та наповнення державних реєстрів за рахунок НПУ;
— постійне підвищення професійного рівня нотаріусів за рахунок НПУ.
Саморегулювання — це, передусім, високий рівень відповідальності професії та найкращий запобіжник від порушень.
Рухаємося вперед — до нових перемог, вигідних усім.