ЛАРИСА ВОРОШИНА: «ОЧІКУЄМО ВАЖЛИВІ ЗМІНИ У НОТАРІАТІ»
Основні риси, які характеризують професію нотаріуса, — любов та повага до людей, вважає Лариса Ворошина, голова відділення Нотаріальної палати України в Сумській області, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу, член Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Глибокі фахові знання та багаторічний досвід дозволили Ларисі Вікторівні здобути авторитет та довіру серед колег. Про реалії нотаріальної практики, перспективи реформування нотаріату, професійне та особисте — у інтерв’ю журналу «Нотаріат України».
— Ларисо Вікторівно, у нотаріат Ви прийшли вже в досить свідомому віці — що вплинуло на таке рішення?
— Професія нотаріуса після здобуття Україною незалежності стала найбільш різноплановою серед юридичних професій. Постійний розвиток, розширення повноважень, можливість опанування нових навичок — все це й вплинуло на бажання перейти до приватної нотаріальної діяльності.
— Досвід роботи в управлінні юстиції допомагає Вам ефективно керувати відділенням НПУ?
— Так. Оскільки я опікувалася нотаріатом — роботою державних нотаріальних контор та контролем за діяльністю приватних нотаріусів області — мені близькі та зрозумілі проблеми і державних, і приватних нотаріусів, питання підвищення кваліфікації, організації роботи. І, звичайно ж, здобуті на попередній роботі організаторські навички допомагають при виконанні обов›язків голови відділення.
— Що найскладніше у роботі голови відділення НПУ, а що найприємніше?
— Потрібно докладати суттєвих зусиль, щоб знайти баланс у взаємовідносинах нотаріусів, аби в результаті колеги відчували себе єдиною нотаріальною спільнотою, а не просто окремими нотаріусами. Баланс особистого і спільного інтересу, партнерства. Це стосується і налагодження взаємодії та співпраці з міжрегіональним управлінням юстиції, з іншими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування.
Найприємніше, звичайно ж, відчувати, що ми є спільнотою, поздоровляти колег із досягненнями та вручати нагороди, вітати із тими подіями, які дають можливість людині відчувати себе щасливою: днями народження, поповненнями у родинах, успіхами дітей та онуків.
— Як часто до Вас особисто звертаються колеги із Сум та області?
— Я завжди відкрита для спілкування із кожним з колег, у будь-який час доби. І не тільки я, а й всі члени правління нашого відділення постійно співпрацюють з колегами, консультують, розбирають найбільш складні ситуації, що пов’язані з конкретними нотаріальними діями чи виникають при спілкуванні з відвідувачами. Оскільки у зв’язку з карантинними заходами ми обмежені у можливості проводити безпосередні зустрічі усією спільнотою області, зараз більше спілкуємося онлайн. Це реалії нашого життя на теперішній час.
— Як вплинула пандемія на діяльність нотаріусів, чи змінилась пропорційність нотаріальних дій? Можливо, стало більше заповітів чи договорів щодо нерухомості?
— Пандемія та карантин змінили підхід до організації роботи і в державних нотаріальних конторах, і у приватних нотаріусів, змінився підхід до прийому відвідувачів, нотаріуси перейшли на дистанційні консультації, ми всі стали більш дисциплінованими.
Дійсно, зменшилася загальна кількість нотаріальних дій та їх співвідношення, особливо в перші півроку карантину. На даний час ситуація потроху вирівнюється. В цілому, стало більше таких нотаріальних дій, як посвідчення заповітів, видача свідоцтв про право на спадщину. Менше посвідчено договорів щодо нерухомого майна, засвідчень справжності підписів на документах, зменшилася в минулому році і кількість договорів застави та іпотеки.
І все частіше громадяни задають питання про можливість вчинення нотаріусом нотаріальних дій дистанційно, за допомогою електронного цифрового підпису (особливо засвідчення справжності підписів на документах, засвідчення копій документів, посвідчення довіреностей, можливість засвідчення нотаріусом документів, одержаних з публічних реєстрів чи баз даних).
Як бачимо, карантин дає поштовх до чергових змін в нотаріальній професії. Думаю такі зміни будуть відбуватися вже досить скоро, і електронний нотаріат в Україні запрацює.
— Якими повинні бути ідеальні методичні матеріали для нотаріусів? Якою Ви бачите у перспективі єдину нотаріальну практику?
— Нотаріальна практика, однозначно, повинна формуватися Нотаріальною палатою України. Як на мене, нічого ідеального створити неможливо. Адже ми живемо в соціумі, який постійно розвивається та змінюється. Тому можна вести мову про професійно підготовлені матеріали — вони й будуть умовно ідеальними. Для цього при підготовці методичних матеріалів крім нотаріусів, які працюють в комісіях НПУ, необхідно більше залучати фахівців у певних галузях права, і не тільки науковців, а й досвідчених практикуючих спеціалістів, суддів.
За останні роки ми вже бачимо гарні результати, коли інформаційні листи, методичні посібники, експрес-аналізи, розроблені НПУ, стають «настільною книгою» у кожного нотаріуса.
— У якому зараз стані державний нотаріат Сумської області? Якою Ви загалом бачите подальшу долю державного нотаріату в Україні?
— В нашій області, як в інших регіонах України, кількість державних нотаріусів значно менша, ніж приватних нотаріусів. На Сумщині налічується 18 державних нотаріальних контор, з яких діє 14. В держнотконторах області працює 16 державних нотаріусів, з яких 3 державних нотаріуса працюють також в порядку заміщення в ДНК, де вакантні посади державного нотаріуса. Загалом, вакантними є 9 посад державного нотаріуса. Незважаючи на загальну тенденцію зменшення кількості державних нотаріусів, в нашій області за останні два роки на посади державних нотаріусів зараховано два спеціаліста, які успішно склали кваліфікаційний іспит та прийшли працювати в державний нотаріат.
Що стосується подальшої долі державного нотаріату. Рано чи пізно ми перейдемо до єдиного нотаріату, для цього є всі передумови. Головне — повинна бути воля держави на проведення такого реформування, а також закон, де будуть чітко прописані всі етапи реформування та процедура надання пільг для малозабезпечених верств населення.
Тут можна не «винаходити велосипед», а взяти за основу аналогічну систему в сфері адвокатури — безоплатну правову допомогу. Ця система вже відпрацьована і може бути застосована в нотаріаті: повинні бути чіткі критерії визначення особи малозабезпеченою, встановлено розмір пільги із оплати конкретної нотаріальної дії та порядок компенсації суми такої пільги, а також порядок укладення договорів з нотаріусом для компенсації нотаріусу суми пільги.
— Ларисо Вікторівно, ще одна важлива сфера Вашої діяльності — ВККН. Як Ви оцінюєте переформатування Комісії?
— Переформатування Комісії і збільшення кількості нотаріусів у її складі (зараз 11 нотаріусів та 3 представники Міністерства юстиції), а також те, що головою ВККН тепер також є нотаріус (Бернацька Інна Михайлівна, яку дуже добре знають усі нотаріуси України), — це свідчення високої довіри Міністерства юстиції до нотаріальної спільноти, а також перші кроки до передачі цих функцій нашому професійному самоврядуванню.
— Як вважаєте, чи могла би НПУ взяти на себе повноваження щодо здійснення допуску в професію?
— Вважаю, що це можливо. І не тільки щодо допуску в професію, а й позбавлення цього допуску нотаріусів, які свідомо своїми діями порушують присягу. Але для цього потрібно багато зробити і на законодавчому рівні, і в доборі спеціалістів, які забезпечуватимуть роботу Комісії, і в матеріальному забезпеченні цього напрямку діяльності. Як член ВККН можу сказати, що це не просто імідж для самоврядної організації, це ще й величезна відповідальність. Загалом, найближчим часом очікуємо важливі зміни у нотаріаті.
— Чи можна прогнозувати сплеск активності в нотаріаті після відкриття ринку землі?
— Так званий «земельний закон», який скасовує мораторій на продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського призначення та має запровадити ринок землі в Україні вже влітку цього року, залишається однією із найбільш обговорюваних тем останнього року. Різні спеціалісти висловлюють різні прогнози щодо його запровадження.
Втім, очікувати сплеску активності відразу, мабуть, не варто. З 01 липня 2021 року купувати землю зможуть тільки громадяни України, і то в певних межах — до 100 гектарів, а ціна продажу не може бути меншою, ніж нормативногрошова оцінка земельної ділянки. Юридичні особи зможуть придбавати землю тільки з 2024 року, тому саме з цього часу ринок землі запрацює в повній мірі. Головне, щоб до моменту відкриття ринку землі були прийняті необхідні нормативно-правові акти, які забезпечуватимуть його функціонування хоча би на першому етапі.
У мене як у нотаріуса виникає закономірне питання: якщо нотаріус повинен буде перевіряти встановлену межу в 100 га, то яким чином (за допомогою яких державних реєстрів та баз даних) нотаріус перед посвідченням договору купівлі-продажу земельної ділянки перевірить цей факт і чи буде така одержана інформація повною?
— В роботі нотаріусів є і глобальні, і повсякденні труднощі. Якби можна було б вже зараз вирішити якусь проблему нотаріальної діяльності, але лише одну, — що б Ви обрали?
— Вдосконалення законодавства, в першу чергу — нашого профільного Закону «Про нотаріат»: передати нотаріальному самоврядуванню більшість функцій із організації та контролю, підвищення професійного рівня нотаріусів. Також актуальним було би прийняття Нотаріально-процесуального кодексу.
— Ви працюєте у нотаріальній конторі разом із дочкою. Як Ви сприйняли її рішення стати нотаріусом?
— Головне, що це було її рішення. І дуже хочу, щоб вона ніколи не втратила інтерес до цієї багатогранної професії. Думаю, що нотаріат в Україні, ніколи не стане «зникаючою» професією, він буде реформуватися, змінюватися, але залишиться потрібним громадянам нашої держави, буде забезпечувати безспірність правовідносин, попереджувати спори, захищати майнові права громадян і юридичних осіб.
— На Вашу думку, чим відрізняється молоде покоління нотаріусів, які склали іспит у останні роки?
— Цілеспрямованістю, високим рівнем професійних знань, загальною ерудицією, володінням іноземними мовами, прагматизмом.
— Можете описати портрет типового українського нотаріуса?
— Це юрист-професіонал, психолог і медіатор одночасно.
— Розкажіть, будь ласка, як Ви плануєте свій робочий день, любите дисципліну чи спонтанність? Ви перфекціоніст в роботі?
— Мабуть, нотаріат і спонтанність не зовсім уживаються. Сама професія нотаріуса — дисциплінує. Чи я перфекціоніст? Знаєте, не дуже люблю цей термін. Слово «perfectio» має декілька значень: «виконання», «завершення», «досконалість», «бездоганність», «ідеал». Бути перфекціоністом — значить ставити завищені вимоги і до себе, і до оточуючих. Так, я критично оцінюю себе, свою поведінку, результати своєї роботи. Але не дозволяю собі щось нереальне вимагати від інших, зокрема колег, які зі мною вже багато років. Кожна людина така, яка вона є. Вимагати наслідувати іншого, ідеально чи бездоганно виконувати якусь роботу — не дасть результату, допоки людина сама не буде прагнути найкращого результату. А в цьому може допомогти лише власний приклад.
— Під час відпочинку дозволяєте собі забувати про робочі питання?
— Під час відпочинку можу дозволити собі забути про роботу тільки в двох випадках: якщо вимикаю телефон під час екскурсії, коли ми з чоловіком подорожуємо, відвідуємо театр, концерти тощо, або ж коли виїздимо разом рибалити, бо азарт перекриває все.
— Чи полюбляєте кінематограф? Який фільм порадили б колегам?
— З останніх фільмів запам›ятався «Небезпечна гра Слоун». Як на мій погляд, цікавий продуманий сценарій, гарна гра акторів.
Хоча, я більше люблю читати книги. І саме паперову книжку, а не її електронну версію. З книгою ти залишаєшся сам на сам, можеш замислитися чи поміркувати, а то й навіть «зависнути» на якійсь сторінці, можеш перечитати уривок, який найбільш сподобався чи зачепив. Зараз читаю трилогію «Атлант розправив плечі» Айн Ренд, цей твір не новий, але цікавий завжди, поза часом.
— Суми — дуже затишне місто. Як Вам працюється у ньому, які улюблені місця для прогулянок?
— Суми знаходяться на Слобожанщині, місто засноване козаками в 1652 році, попередні назви — «Сумина слобода», «Сумин». Місто лежить на берегах річки Псел, через нього проходить ще дві невеликі річки Сумка та Стрілка. Це невелике, компактне, але затишне і зелене місто з парками та скверами. Люблю з родиною гуляти і в центрі, у старому місті, і вдовж річки, бо Псел проходить через усе місто, і гарних краєвидів, коли відпочиваєш і очима, і душею, у нас вдосталь. В місті немало цікавих архітектурних пам’яток, зберіглася й найперша побудована в тоді ще невеликому містечку кам’яна споруда — СвятоВоскресенський кафедральний собор, або як його називають сумчани, Воскресенська церква, що є чудовим прикладом козацького бароко. Символ міста Сумська альтанка розташована біля Сумського краєзнавчого музею, є центром культурних зібрань містян, проведення виступів духових оркестрів.
— Який туристичний потенціал загалом у Сумщини?
— Сумщина — це родючі чорноземи, це запаси нафти, газу та кварцового піску, це успішні виші та наукові заклади. Цікавими для туристів є міста Глухів та Путивль, з їх архітектурними пам’ятками та монастирями. У місті Тростянець на території історичної пам’ятки архітектури «Круглий двір» вже не один рік проводяться музичні фестивалі, зокрема міжнародні, фестиваль «Стара фортеця». В області є декілька дендропарків, розвивається зелений туризм, найближча до Сум — садиба сільського зеленого туризму «Грунівська Січ» у Краснопільському районі. Активно розробляються велосипедні маршрути для подорожей по території області. На Сумщині багато річок та озер з мальовничими краєвидами, які не залишають байдужими ані жителів області, ані наших гостей.
— «Без верби і калини нема України». А без чого немає нотаріату?
— Без любові та поваги до людей. Це основні риси, які характеризують нотаріусів України, і без яких неможливе існування нашої професії.
Бесіду вела Юлія Шешуряк
