ЛЮДМИЛА МАСЛОВЕЦЬ: «БУТИ НОТАРІУСОМ — ЦЕ ВИЩИЙ ПІЛОТАЖ ДЛЯ ЮРИСТА»
Нотаріат України № 4 (31) 2018
Запоріжжя — край високої концентрації національних традицій, бурхливого індустріального розвитку та дивовижних пейзажів. Як в таких умовах працюється нотаріусам Запорізької області — розповіла голова місцевого відділення Нотаріальної палати України Людмила Масловець.
Людмила Сергіївна Масловець — з 2007 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу, а у державний нотаріат прийшла ще у 1977 році, зокрема, двадцять років працювала у Шостій запорізькій державній нотаріальній конторі. За значний особистий внесок у розвиток нотаріату Людмила Масловець отримала безліч професійних нагород та відзнак, занесена до «Золотої книги нотаріату України».
— Людмило Сергіївно, чи пам’ятаєте Ви той момент, коли вперше дізналися про професію нотаріуса? Чи виникла у Вас симпатія до неї?
— Про професію нотаріуса я дізналася власне в той момент, коли в квітні 1977 року прийшла влаштовуватися до державної нотаріальної контори консультантом. До цього часу взагалі не знала, чим саме займається нотаріус. Так трапилося, що у маминої приятельки дочка працювала нотаріусом, і та їй порадила влаштувати мене на вакантне місце консультанта. Але виявилося, що це цікаво! Загалом, я не дуже полюбляю «копатися в паперах», але в нашій професії основне — це спілкування з людиною, вирішення її проблем.
— А коли почали займатися, окрім нотаріальної практики, ще й розвитком професійного самоврядування?
— Я почала працювати нотаріусом у 1981 році, коли були тільки державні нотаріуси, та й тих не велика кількість. В той час функціонували ради нотаріусів, які і тоді надавали допомогу нотаріусам. Я постійно була членом методичної ради, кваліфікаційної комісії при управлінні юстиції. Коли стало питання про обрання голови відділення у 2014 році — більше 80% нотаріусів проголосувало за мою кандидатуру.
— Які труднощі найтиповіші в роботі голови відділення Нотаріальної палати?
— Найскладніше — «достукатися» до кожного нотаріуса і об’єднати місцеву спільноту в єдину команду, яка прагне працювати не тільки на себе, а щось робити корисне для всіх.
— На Вашу думку, яким чином має здійснюватися співпраця відділення та центрального апарату НПУ, та чи важливо при цьому усвідомлювати якусь єдину мету?
— Мета повинна бути завжди — це дає розуміння того, що потрібно робити завтра, через місяць, рік… Відділення повинні мати інформацію про те, що на сьогодні є головним, і яка допомога потрібна апарату, що робити на місцях на підтримку спільної мети.
— Чи відчуває себе нотаріальна громада Запорізької області однією родиною, чи часто нотаріуси звертаються до правління відділення, та з якими проблемами?
— Сьогодні спілкування налагоджено практично з усіма нотаріусами. Вони отримують інформацію, чим займається правління відділення, що планується, яка потрібна допомога. Ми маємо три групи у Viber, сторінку на Facebook, оновлений сайт. Протягом майже кожного дня членами правління надаються консультації з професійних питань, знаємо ми і проблеми особисті, якщо сам нотаріус вирішує нам їх довірити.
— Нотаріуси Вашої області досить активні у благодійній діяльності, розкажіть про це детальніше.
— Наші нотаріуси дійсно надають допомогу за різними напрямками. З перших днів АТО ми активно долучилися до допомоги військовим. Разом з волонтерами збирали кошти, речі — все, що було необхідно. Ця робота продовжується. Координаторами даного напрямку стали Олександр Моргунов (очолює в Новомиколаївському районі волонтерську організацію), Анастасія Любіченковська, Ірина Цекєєва, Олександр Бєднов.
Також наші нотаріуси допомагають дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки, що перебувають у відповідних дитячих закладах. В цьому році ми зібрали кошти і закупили найнеобхідніші товари, а ще солодощі — для Оріхівського дитячого будинку, де проживають діти, тимчасово вилучені з проблемних сімей. Крім того, нотаріуси особисто навідують такі дитячі заклади, надають фінансову допомогу, купують одяг, фрукти для дітей (Тамара Карташова, Олена Соха та інші). Я особисто багато років допомагаю дітям Благодійного фонду «Сонячний Світ» та дитячому будинку «Сонечко».
А ще колеги активно піклуються про тварин. Олена Коноваленко та Олена Соха врятували багато собак і котів, від яких відмовилися господарі. Вони їх лікують, відгодовують та знаходять нових добрих господарів, у яких тваринки відчувають себе потрібними.
— Гострою темою зараз є реформування нотаріату України — чи необхідне воно, та у яких межах?
— Звичайно, життя не стоїть на місці. Змінюється держава, люди, потреби. Реформи потрібні, але робити їх необхідно фахово, професійно і комплексно. Якщо якийсь проект готують фахівці — вони знають проблемні місця, нагальні потреби у новаціях. Крім того, вони професійно пов’яжуть цей проект з тими законодавчими актами, яких стосуватимуться зміни. Не можна хаотично «рвати» закони — сьогодні нам потрібно це, а завтра щось інше.
Якщо проаналізувати тільки наш Закон «Про нотаріат» — скільки змін вже внесено, але й досі є статті, що суперечать нормам Цивільного кодексу 2004 року, бо вони нікому з нинішніх реформаторів не цікаві.
Закон і політика повинні існувати окремо і опікуватися ними теж повинні різні люди: правознавці — законами, а політики — політикою.
— Людмило Сергіївно, як була організована робота відділення в рамках проекту «Нотаріат обличчям до села»? Які висновки можете зробити за результатами цієї роботи?
— Наші нотаріуси і до цього постійно працювали з посадовими особами сільських та селищних рад, які вчиняють нотаріальні дії. Проводили семінарські заняття, особисті консультації. Постійно надаються допоміжні матеріали у вигляді зразків документів та посвідчувальних написів. Но- таріуси друкують статті у міс- цевій пресі.
Правлінням відділення з 2014 року запроваджено сімейний відпочинок вихідного дня у вигляді ознайомчих подорожей по сільських районах області. Ми зустрічалися з керівництвом сільрад, з населенням, знайомилися з історією районів через місцевий побут, творчість селян. В цьому році за ініціативою сімейної династії нотаріусів Моргунових було завершено тривалу і кропітку роботу над першим випуском збірки творів поетів і письменників, які народилися, жили або працювали в Новомиколаївському районі, відбулася святкова презентація.
За останній період також проведено багато виїздів як приватними, так і державними нотаріусами районних округів у віддалені села, де вони консультували селян з різних питань, що стосуються нотаріату, надавали допомогу посадовим особам, старостам у роботі з нотаріальними документами.
Активно долучилися до проекту «Нотаріат обличчям до села» приватні нотаріуси. В жовтні-листопаді провели виїзди до сіл Вільнянського (Тиханська С.Я.), Приазовського (Коверзнєв С.В), Гуляйпільського (Демченко Т.А.), Якимівського (Тимченко Є.С.) районів. Нотаріуси Василівського району зробили низку публікацій в місцевим газетах з правовими консультаціями. Найбільш активним виступив в цьому питанні приватний нотаріус Новомиколаївського нотаріального округу Олександр Моргунов, який провів низку зустрічей з керівництвом райради і райдержадміністрації, сільських рад, депутатами, а також безпосередньо з мешканцями сіл.
Також відділення підготувало і надрукувало два випуски інформаційної листівки з консультаціями нотаріусів щодо різних нотаріальних питань, якими забезпечили в достатній кількості всіх нотаріусів міста і області для розповсюдження серед населення. Приватні нотаріуси районних округів активно підтримали проект НПУ і провели таку роботу майже в кожному сільському районі.
— Чи варто нотаріату України переймати закордонний досвід? Якщо так, то що саме із практики інших країн латинського нотаріату можна було би запровадити у нас?
— Наша мета — створити нотаріат європейського зразка, тому досвід нотаріусів країн латинського нотаріату дуже потрібен. Україна досить своєрідна країна, тому взяти досвід якоїсь однієї країни, мабуть, замало. Потрібно створювати свій український нотаріат, який візьме від інших країн те, що більш притаманне і нам. Найближчими для нас, певно, є країни Прибалтики.
— Яку першочергову зміну Ви хотіли би побачити в Статуті НПУ?
— Положення про те, що НПУ є керівним органом нотаріату України, забезпечує контроль над нотаріальною діяльністю, допуском до професії тощо — тобто, все, як у країнах МСЛН.
— У якій країні Ви би хотіли попрацювати нотаріусом?
— Це важко визначити, адже докорінно треба знати особливості нотаріального процесу кожної країни. Втім, мені дуже подобається нотаріат Франції.
— Чи часто у повсякденному житті доводиться захищати честь професії?
— У наш час, дійсно, виникає така необхідність. Наприклад, треба доводити, що в ЗМІ не завжди розміщується правдива інформація щодо нотаріусів, тому формується негативне ставлення до нотаріату в цілому. Нотаріуси також потерпають від дій шахраїв, адже законодавством нотаріусу не забезпечена можливість у всіх випадках визначити, чи не підроблені певні документи. В медіа розміщуються «гарячі» новини, які нічим ще не підтверджені, але нотаріуса вже звинувачують… На фоні того, що відбувається у суспільстві, народ сприймає такі новини як правду, а далі з’являється недовіра і сумніви у діях нотаріусів, особливо коли нотаріус пояснює про незаконність якоїсь дії — і це не подобається особі, що хоче її вчинити.
— Бути нотаріусом — це…
— Бути нотаріусом — це вищий пілотаж для юриста.
Бесіду вела Юлія Шешуряк
