ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА НОТАРІУСА: ВІД МОРАЛІ ДО МОРАЛЬНОСТІ

Нотаріат України № 2 (33) 2019

Юлія Шешуряк, головний редактор журналу «Нотаріат України»

Сім моральних норм: допомога родині, допомога своїй громаді, взаємність, хоробрість, повага до керівників, справедливий поділ спірних ресурсів, повага до права власності. Дослідники прийшли висновку, що саме ці правила є спільним моральним кодексом для усіх культур світу. Звісно, варто взяти до уваги той факт, що дослідження проводили британські вчені, але воно сподобається прихильникам концепції морального  універсалізму, на противагу моральному релятивізму.

Перенесемо цю думку в площину юридичної деонтології. Чи можливо виробити єдиний моральний (етичний) кодекс правника? Наскільки особливою є етика нотаріуса? Які функції нотаріального самоврядування та регулятора у сфері професійної етики? Спробуймо знайти відповіді на ці питання.

ПРАВНИКИ ТА ЕТИКА: МОРАЛЬНИЙ ЗАКОН ВСЕРЕДИНІ

Появу професійної етики спричинили специфічні моральні проблеми, властиві практично кожному виду діяльності. Надзвичайно чіткого та відповідального дотримання правил етики вимагається від виконавців тієї роботи, яка безпосередньо впливає на інших людей, – наприклад, медики та юристи. Недарма ці професії так часто порівнюють.

Правники особливо схильні до професійної рефлексії, тобто до процесу усвідомлення своєї діяльності, співвіднесення своїх можливостей із вимогами обраної професії. Така рефлексія допомагає спрогнозувати результати своєї роботи, визначити цілі, мотивацію, підвищувати рівень професійної майстерності.

Все ж, правничі професії між собою суттєво відрізняються, адже мають різні функції, а часто взагалі стоять по різні боки барикад (наприклад, сторони звинувачення та захисту в судовому процесі). Професія ж нотаріуса займає особливе місце – незалежне, неупереджене, завжди етично відповідне та відповідальне.

Незважаючи на певні відмінності, кожен правник має любити не лише зоряне небо над головою (особливо коли пізно повертається з роботи), а й моральний закон всередині себе. Так починається шлях від простого знання правил моралі до їх практичного застосування – моральності.

Про своє бачення професійної етики та моральні кодекси окремих правових спільнот нам розповіли колеги-правники – представники судової влади, адвокатури, прокуратури та приватних виконавців.

Владислав Цукуров, суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

“Одного разу на судовому форумі у м. Одеса відома столична адвокатка з податкового права, модеруючи захід, обурено розповіла про «маразматичне рішення суду», хоча з її слів убачалося, що воно залишилось без змін в апеляційній інстанції, оскільки насправді було законним та справедливим. У перерві я сказав їй, що судді, навіть коли збираються у вузькому колі, не дозволяють собі таких висловлювань щодо учасників справи.

І дійсно, необхідність дотримання етичних правил викарбувалася вже у підсвідомості суддів. Звісно, бувають виключення, але такі випадки, як правило, стають предметом загального обговорення на просторах Фейсбуку, телебачення, або навіть у Вищій раді правосуддя.

Як практикуючий суддя, маю свій рейтинг порушників правил юридичної етики. Йдеться, в першу чергу, про такі загальні принципи, як компетентність та добросовісність, дотримання законності, а також повага до інших як елемент правової культури. На першому місті серед порушників таких норм – державні реєстратори, які не є нотаріусами. На другому, як це не дивно, юристи деяких банків та факторингових компаній. На третьому – адвокати, які під час захисту прав своїх клієнтів іноді вдаються до процесуальних диверсій. І вже на останньому – юрисконсульти підприємств та нотаріуси. Будучи цивілістом, не веду мову про працівників правоохоронних органів.

Як правило, такі порушення виражаються у наступному: неявка до суду та штучне затягування розгляду справи, некомпетентна підготовка позовів та заяв по суті, ненадання доказів.

Втім, в суді будь-яка справа все одно знаходить своє вирішення. Із введенням в дію нової редакції ЦПК України суди стали використовувати надане законом право на витребування доказів з власної ініціативи, якщо виникають сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків. Також суди застосовують такі процесуальні інструменти, як визнання явки у судове засідання обов’язковою та заходи процесуального примусу (частіше всього це штраф). І наприкінці, така поведінка частіше впливає і на судове рішення, оскільки ризик як вчинення, так і невчинення тих чи інших дій покладається законом на відповідні сторони.

До ідеї створити єдиний кодекс етики правника відношусь позитивно. Було би корисно залучити до його розробки якомога більше представників різних юридичних професій і надати йому духу меморандуму.

Щодо безпосередньо нотаріусів. Я розглянув за їх участю близько двохсот справ, маю людей цієї поважної професії серед своїх близьких та друзів. Звісно, чув про «відкати» та інші факти недобросовісної конкуренції. Однак, впевнений, що ці явища носять не системний характер, а в цілому нотаріуси як у роботі, так і поза її межами дотримуються норм професійної етики.

Хочу побажати всім нотаріусам України стабільного законодавства та якомога меншого втручання держави у їхні справи. Нехай щастить!”

Дмитро Кухнюк, адвокат, член Етичної комісії Асоціації правників України

“Відповідно до діючого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дотримання Правил адвокатської етики (ПАЕ) – один із основних професійних обов’язків адвоката. Порушення ПАЕ є дисциплінарним проступком і може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Систематичне або грубе одноразове порушення ПАЕ є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року, а таке ж порушення, що підриває авторитет адвокатури України, є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

ПАЕ, відповідно до їх преамбули, слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх професійних прав та обов’язків; а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні.

Особливість етики нотаріуса зумовлена важливою роллю цієї професії у житті суспільства. На мій погляд, основний професійний обов’язок нотаріуса – це охорона прав і законних інтересів громадян. Важливою передумовою здійснення цього обов’язку є усвідомлення нотаріусами високої довіри, якими наділені представники цієї професії з боку держави та суспільства. Професії нотаріуса мають бути притаманні виключний професіоналізм, чесність, порядність, безкорисливість, об’єктивність та прагнення до самовдосконалення.

Єдині етичні кодекси правника, які стосуються усіх юридичних професій, вже існують. Можна згадати, наприклад, Принципи поведінки в юридичній професії Міжнародної асоціації юристів 2011 року або Етичні правила правника Асоціації правників України 2012 року. Як правило, такі документи мають більш загальний характер, встановлюють моральні вимоги, які притаманні юридичній професії в цілому та не враховують особливостей здійснення певних її напрямків, наприклад, професій: судді, прокурора, адвоката, нотаріуса тощо.

На мою думку, такі загальні етичні кодекси навряд чи зможуть замінити кодекси професійної поведінки, які враховують особливості певних юридичних професій”.

Андрій Авторгов, приватний виконавець

“Приватні виконавці мають власний Кодекс професійної етики приватних виконавців, який було ухвалено на Першому з’їзді приватних виконавців України у 2017 році. Відверто кажучи, його зміст не в повній мірі відповідає такій назві як «кодекс», з огляду на те, що складається він лише з 12 статей.

На жаль, про спроби його удосконалення Комітетом з етики Асоціації приватних виконавців, на який покладено ці повноваження, мені наразі невідомо. Натомість лунають заклики доповнити Кодекс ще й правилами поведінки приватних виконавців у соціальних мережах, що я особисто сприймаю як фактично недолуге намагання заборонити приватним виконавцям розміщення будь-яких критичних матеріалів на адресу керівництва Асоціації та Міністерства юстиції.

Між тим, поза увагою спільноти залишається, наприклад, таке негативне явище, як формування нездорової конкуренції між приватними виконавцями, яка зводиться до настирливого нав’язування своїх професійних послуг потенційним стягувачам, про яких приватні виконавці або особи, що рекламують їх діяльність, дізнаються з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Тому попереду у приватних виконавців ще багато роботи у напрямку вдосконалення власних етичних правил.

Стосовно створення єдиного етичного кодексу правника, який би стосувався усіх юридичних професій, то така ідея, можливо, має право на існування, проте потрібно враховувати і особливості кожної юридичної професії. Наприклад, норма Правил адвокатської етики щодо права адвоката відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення, є неприйнятною для нотаріуса або приватного виконавця, які на таку відмову не мають права в силу законодавчо визначеного порядку їх діяльності.

Тому єдиний етичний кодекс, на мій погляд, може складатися з «загальної» частини для всіх правників та «спеціальної» – окремо для кожної професії”.

Людмила Петровська, викладач Національної академії прокуратури України

“Професія юриста об’єднує в собі різні за змістом, засобами реалізації та  повноваженнями правничі спільноти: адвокатів, суддів, прокурорів, слідчих, нотаріусів, юридичних консультантів, працівників правоохоронних органів тощо. Незважаючи на певну відмінність, їх об’єднують спільні базові професійні знання, націленість на допомогу  людям, забезпечення безпеки в суспільстві та справедливості, підтримання  правопорядку, а також загальний інструмент – Закон. Мета єдина – забезпечення  верховенства права.

І є ще дещо спільне для юристів – вимоги щодо  дотримання етичних норм, поведінки на службі та у вільний від роботи час. Розроблення Концепції реформування юридичної освіти, яка наразі триває в Україні, підштовхує до створення єдиного кодексу (правил) професійної етики юриста.

Кодекси (правила) етики суддів, прокурорів, нотаріусів перегукуються, але кожна з професій має певні особливості виконання професійних завдань. У прокурора та судді це надання допомоги  членам суспільства через примус у застосуванні  адміністративної, кримінальної та інших процедур. У нотаріуса  і адвоката більш  м’які засоби – консультації,  надання безпосередньої правової допомоги, вирішення  юридичних проблем тощо.

Всі юристи – аналітики. Прокурор, суддя, слідчий  мають справу з  окремою життєвою  ситуацією, порівнюють із цією ситуацією закон та видають певний  процесуальний рецепт щодо застосування чи незастосування закону. Трошки інша справа у адвоката, юридичного  консультанта,  а особливо  у нотаріуса. Тут життєва ситуація первинна, базова,  саме до неї приміряється  закон, проте результат такий же  – певний процесуальний або позапроцесуальний рецепт щодо застосування чи незастосування закону. Тобто прокурор, суддя, слідчий, адвокат, юридичний  консультант,  нотаріус – професії хоча й дещо різні, але водночас схожі.

Цікаво, що  навчальні заклади вчать всіх юристів, по суті, однаково. Але, звісно, у правників спільна ціль – забезпечення застосування закону  у той чи інший спосіб.

Необхідність створення Кодексу професійної етики юриста,  який повинен містити спільні моральні та етичні норми вищого ґатунку, притаманні  кожній з юридичних професій, – очевидна. І основна робота вже проведена – Правила професійної етики нотаріусів, Кодекс суддівської етики, Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів вже впроваджені. Лишилось єдине – зібрати взаємозбагачувальний зміст етики юридичної професії на базі новітніх підходів у  навчанні та  вихованні  нової каденції юридичної спільноти. Попереду розвиток,  вдосконалення та багато цікавого”.

БУКВА ЗАКОНУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ НОТАРІУСІВ

Цитований вище «моральний авторитет» Іммануїл Кант вважав, що моральна воля (практичний розум) має принциповий пріоритет над теоретичним розумом. Звісно, норми етики породжені практикою, звичаями, але закріплені також у документах.

Стаття 5 Закону України «Про нотаріат» зобов’язує нотаріуса дотримуватися  правил професійної етики.

Наразі діють Правила професійної етики нотаріусів України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 4 жовтня 2013 року № 2104/5. А черговим З’їздом нотаріусів України 20 квітня 2018 року було затверджено Кодекс правил професійної етики нотаріуса, прийняття якого очікував і Міжнародний союз нотаріату (МСЛН).

У Правилах закріплені такі основні принципи професійної поведінки нотаріуса: незалежність, законність, об’єктивність та неупередженість, конфіденційність, добросовісність, чесність, повага до професії, культура поведінки. Перелік принципів у Кодексі дещо відрізняється: публічність, незалежність, законність, доступність, безпосередність, неупередженість, конфіденційність, сумлінність, чесність, повага до професії, професійна самостійність.

Серед обов’язків нотаріуса у Кодексі чітко зазначається необхідність дотримання основних заповідей Міжнародного союзу нотаріату, тоді як у Правилах цього немає.

В цілому, правила етики у Кодексі виписані більш розширено, прогресивно, сучасно, адекватно. Згідно стандартів МСЛН розробляти та затверджувати етичний кодекс нотаріуса має організація професійного самоврядування – що і було зроблено Нотаріальною палатою України.

А основна відмінність – це те, що Кодекс містить норми щодо відповідальності. За етичні проступки (порушення нотаріусом норм цього Кодексу) до нотаріуса можуть бути застосовані такі санкції: зауваження; попередження; направлення НПУ подання на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у зв’язку з порушенням нотаріусом правил етики. Порядок застосування заходів впливу до нотаріусів за порушення правил професійної етики встановлюється НПУ.

Приклади можливих етичних проступків: вчинення нотаріальних дій, що суперечать закону; порушення професійної таємниці; ненадання професійної поради колегам; «перехоплення клієнтів» і працівників в інших нотаріусів; пропонування винагороди, знижок за вчинення нотаріальних дій; несплата членських внесків до НПУ; невиконання рішень НПУ та її органів; заборонена реклама тощо.

Основні принципи нотаріальної етики були затверджені Асамблеєю нотаріатів-членів МСЛН в 2004 році. Вони стосуються відповідної професійної підготовки, організації належного функціонування нотаріальної контори, відносин з колегами та професійними органами, заборони реклами, дотримання професійної таємниці тощо. У розвиток цих правил МСЛН у 2013 році прийняв документ «Етика та правила організації нотаріату», який є універсальним набором правових та етичних норм для визначення напрямків діяльності нотаріатів, що входять до складу МСЛН.

«Етика є необхідним і обов’язковим елементом для здійснення нотаріальної функції, – говориться у преамбулі цього документу. – Своєю бездоганною поведінкою з точки зори етики нотаріус повинен розвивати громадські та соціальні функції, що необхідні для забезпечення суспільства перевагами надійного превентивного правосуддя».

За стандартами МСЛН, порушення правил етики повинно каратися, а визначення покарання і порядок застосування процедури має виходити від палат (професійних асоціацій).  Порушення, які виписані в етичному кодексі МСЛН, імплементовано в нашому Кодексі правил професійної етики нотаріуса.

Окрім того, на території Євросоюзу діє Європейський кодекс нотаріальної етики, затверджений Генеральною Асамблеєю РНЄС в 2009 році з метою визначити спільні риси професії та правила співробітництва між нотаріусами різних країн.

Звісно ж, закріплення у нормативних актах етичних стандартів не убезпечує від виникнення неетичної ситуації. Але кодекси етики виконують профілактичну функцію, допомагають активно запобігати неетичній поведінці, а у разі виникнення проблеми реагувати рішуче і прозоро.

Кодекси етики – це не «поліція моралі», і вони не лише регламентують поведінку та встановлюють відповідальність, а й захищають традиції певної професійної спільноти, сприяють підвищенню професійної культури, репутації та іміджу професії.

Для контролю виконання правил етики у професійних спільнотах, зокрема і правничих, створюються спеціальні органи, комісії чи комітети. У нотаріаті це Вища кваліфікаційна комісія та Комісія НПУ з питань етики, про діяльність яких поговоримо далі.

ЦІЛКОМ (НЕ) ТАЄМНО: ЯК ПРАЦЮЄ КОМІСІЯ НПУ З ПИТАНЬ ЕТИКИ

Комісія Нотаріальної палати України з питань професійної етики нотаріусів створена для забезпечення виконання НПУ покладених на неї функцій контролю за дотриманням нотаріусами правил професійної етики.

До складу цієї Комісії входить по одному представнику від кожного відділення НПУ, які обираються на загальних зборах нотаріусів відповідного відділення строком на два роки, при чому стаж здійснення нотаріальної діяльності у членів Комісії має бути не менше десяти років.

В межах своїх повноважень Комісія:
– контролює дотримання нотаріусами правил професійної етики, вживає заходів по усуненню порушень;
– розглядає скарги та інші звернення членів НПУ, Міністерства юстиції України, ГТУЮ, фізичних та юридичних осіб – щодо порушень нотаріусами правил професійної етики, перевіряє викладені в них факти та обставини, готує відповідні висновки і пропозиції щодо притягнення винних до відповідальності та передає їх на розгляд Ради НПУ;
– організовує перевірку оприлюднених у ЗМІ фактів, що ганьблять честь і гідність нотаріусів та НПУ.

Як відбувається засідання Комісії? Із доповідями виступають члени Комісії, яким доручалася перевірка певного звернення. На засідання запрошуються нотаріуси, щодо яких здійснювалась перевірка, а також інші особи, які надають необхідні пояснення. За результатами розгляду матеріалів члени Комісії приймають рішення шляхом голосування. Рішення Комісії надсилається нотаріусу, чиї дії були предметом розгляду Комісією, протягом п’яти робочих днів.

Що може зробити Комісія за результатами розгляду матеріалів щодо порушення нотаріусами правил професійної етики:
– обмежитися обговоренням фактів, викладених у зверненні;
– винести попередження нотаріусу про недопущення порушень правил професійної етики;
– винести рішення щодо нотаріуса, який допустив неодноразові порушення правил професійної етики, та направити його на розгляд Ради НПУ (яка може прийняти інше рішення у разі незгоди з висновками і пропозиціями Комісії).

Щорічно Комісія звітує про свою роботу Раді НПУ. Відповідно до Звіту за 2018 рік, оприлюдненому на веб-сайті НПУ, в 2018 році на розгляд Комісії надійшло 12 звернень (для порівняння – у 2017 році було 50 звернень): 6 звернень від фізичних осіб та юридичних осіб, 3 подання від відділень НПУ, а також по 1 зверненню від народного депутата, комітету Верховної Ради, прокуратури. За результатом розгляду матеріалів Комісія визначила, що у 5 випадках відсутні порушення правил професійної етики; у 3 випадках винесені попередження; 2 звернення повернуті без розгляду в зв’язку з наявними кримінальними провадженнями за фактами, викладеними у них.

Андрій Спірідович, голова Комісії НПУ з питань професійної етики нотаріусів

“Найчастіше Комісія розглядає питання взаємовідносин між нотаріусом та громадянином. У більшості випадків скарги на поведінку нотаріусів не знаходять свого підтвердження та є лише механізмом тиску на нотаріуса, для вирішення людьми особистих майнових питань або спонукання нотаріуса до вчинення певних дій. Комісія завжди намагається з’ясувати усі без винятку обставини справи, які стали підставою для звернення, вивчає пояснення нотаріуса та заявника. Як і діяльність нотаріуса, діяльність Комісії повинна бути неупереджена.

Другим питанням, яке частіше за інші виноситься на розгляд Комісії, є питання сплати членських внесків нотаріусами України. На жаль, серед наших колег є злісні неплатники, які не розуміють значення самоврядування та важливість дотримання Закону України «Про нотаріат», Статуту НПУ. У деяких випадках Комісія по декілька разів дає можливість нотаріусу погасити борги, передає дані питання на розгляд та контроль відділень НПУ. На даний час Комісією передано на розгляд Ради НПУ декілька подань щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в зв’язку з систематичною несплатою членських внесків.

Чому матеріали засідань Комісії не публікуються? До нас неодноразово надходили звернення від колег-нотаріусів із проханням публікації матеріалів засідання. Дане питання неодноразово розглядалося під час засідань. Але члени Комісії одностайні – публікація неможлива, адже у матеріалах наявна велика кількість персональних даних заявників, відомостей про їх майновий стан, доходи, нерухоме майно. Подекуди заявники не соромляться перебільшувати свої висновки щодо діяльності нотаріуса, зазначають факти, які в подальшому не знаходять свого підтвердження. Публікація таких матеріалів у загальному доступі може нашкодити діловій репутації конкретного нотаріуса та іміджу нотаріату загалом.

Працювати в Комісії – цещоденна робота, яку потрібно виконувати незалежно від наявності основної роботи нотаріуса. Голова, секретар, заступник, члени комісії беруть активну участь підготовці засідань. Безпосередньо для забезпечення проведення засідання Комісії потрібен мінімум день підготовки – для складання порядку денного, шаблону протоколу, документів, рішень, які були обговорені засобами телекомунікаційного зв’язку, але потребують внесення в протокол засідання та прийняття рішення безпосередньо під час засідання Комісії. Для голови Комісії, секретаря це два дні відрядження. Кожен член Комісії має позитивний імідж у своєму відділенні НПУ, великий стаж роботи на посаді нотаріуса, користується довірою серед колег. І кожен нотаріус, що бажає опікуватися професійною етикою, брати участь у самоврядуванні, може висунути свою кандидатуру до Комісії під час загальних зборів відділення НПУ”.

ВИЩИЙ РІВЕНЬ: ЕТИЧНИЙ БІК ВККН

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату утворена при Міністерстві юстиції України як регуляторі. Положення про ВККН затверджено урядовою постановою від 31 серпня 2011 року № 923, а її нинішній склад – наказом Мін’юсту від 18 жовтня 2017 року № 3876/7 (зі змінами).

Головою ВККН є Міністр юстиції, до її складу входить 7 представників Мін’юсту та 7 нотаріусів, делегованих Нотаріальною палатою України.

До представників регулятора у ВККН не висувається жодних вимог, тоді як члени-нотаріуси повинні мати безперервний стаж роботи нотаріусом не менш як 15 років. Також необхідна відсутність дисциплінарних стягнень та зупинення діяльності у зв’язку із порушеннями законодавства.

Відбір нотаріусів до ВККН досить непростий, вони проходять подвійні вибори. У вересні 2016 року на черговому з’їзді нотаріусів до Статуту НПУ було внесено положення, яким встановлено  порядок делегування нотаріусів до складу ВККН: загальні збори кожного відділення НПУ обирають по одному кандидату, після чого Рада НПУ таємним голосуванням обирає з них сімку кращих.

Зараз до складу ВККН входять наступні нотаріуси: Ольга Оніщук (заступник голови ВККН), Лариса Ворошина, Оксана Кіцула, Наталія Саутенко, Маргарита Сазонова, Галина Твердохліб, Оксана Чорна.

ВККН виконує дві основні функції: 1) визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю (проведення кваліфікаційного іспиту); 2) вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на розгляд ВККН можуть бути внесені головними територіальними управліннями юстиції або Нотаріальною палатою України. Порядок внесення та розгляду таких подань затверджений наказом Мін’юсту від 28 липня 2011 року № 1904/5 (зі змінами та доповненнями).

За результатами розгляду подання Комісія може ухвалити рішення про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю або ж про анулювання свідоцтва.

Підстави анулювання свідоцтва передбачені статтею 12 Закону України «Про нотаріат». Зокрема, за поданням управління юстиції ВККН може прийняти рішення про анулювання свідоцтва по причині: винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону; порушення нотаріальної таємниці; неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.

На підставі подання Нотаріальної палати України ВККН може прийняти рішення про анулювання свідоцтва у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.

Рішення ВККН може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Ольга Оніщук, Перший віце-президент НПУ, заступник голови ВККН:

“Передусім, варто зауважити, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату в своїй роботі налаштована не на покарання нотаріуса, а на його захист. Це не каральний орган і не «поліція моралі».

У ВККН працюють практикуючі нотаріуси, які розуміють, з якими труднощами стикаються їх колеги в роботі, і чому при вчиненні певних нотаріальних дій можуть виникати ті чи інші помилки, особливо такі, які не тягнуть за собою негативних наслідків для громадян. При цьому ми завжди бачимо справжнє та свідоме порушення нотаріусом закону, в результаті чого спричиняється шкода громадянам, державі чи бізнесу. У таких випадках ми анулюємо свідоцтво з легким серцем, адже спільноті потрібно позбавлятися представників професії, які ганьблять високе звання нотаріуса.

Працюючи у Комісії та розглядаючи питання порушення правил професійної етики, ми завжди намагаємось провести і виховну роботу з нотаріусом, щодо якого вноситься подання, та роз’яснити, наскільки важливо представникам нашої професії бути високоморальним авторитетом для кожного громадянина. Адже довіра людей до професії – це той фундамент, на якому тримається нотаріат.

В практиці також трапляються і випадки, коли довести факт порушення етики складно, оскільки завжди існує «тонка грань» між справжнім порушенням та просто сваркою між нотаріусом та громадянином. Отже, до кожного подання весь склад ВККН підходить дуже відповідально, ми ретельно вивчаємо матеріали подання, пояснення особи, яка його вносить, та, звичайно ж, пояснення нотаріуса. Безумовно, ставимо багато питань для того, щоби бути максимально об’єктивними у прийнятті рішення.

Нотаріусам, щодо яких внесено подання, я можу порадити обов’язково брати участь в засіданні ВККН та бути впевненими у отриманні максимально об’єктивного розгляду”.

ОБЛИЧЧЯМ ДО ЛЮДЕЙ: ЧОМУ КОЖЕН НОТАРІУС – АМБАСАДОР БРЕНДУ «НОТАРІАТ УКРАЇНИ»

«Урочисто присягаю виконувати обов’язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса». Слова присяги нотаріуса відображені, зокрема, і в одному із принципів діяльності НПУ – «Нотаріат обличчям до людей».

За результатами свого візиту до одного нотаріуса людина робить висновок про весь нотаріат. З одного боку, це накладає на кожного нотаріуса величезну моральну відповідальність не лише за самого себе, а й за всю професію. Але, з іншого боку, це дає кожному нотаріусу можливість щодня підвищувати авторитет нотаріату в суспільстві.

Таким чином, якщо говорити про певний «бренд» під назвою «нотаріат України», то кожен нотаріус має бути бренд-амбасадором. Послів (амбасадорів) бренду використовують організації або компанії, щоб представляти свій бренд в позитивному світлі. Бренд-амбасадор покликаний втілити корпоративну ідентичність за зовнішнім виглядом, манерою поведінки, цінностями і етикою. Це лідер думки або впливовий член спільноти.

Мабуть, багато хто погодиться з думкою, що бути нотаріусом не виходить лише на роботі. Нотаріус усвідомлює себе фахівцем цілодобово, тому так часто на заваді професійному вигоранню нотаріусів стають творчість та спорт. Етичний кодекс нотаріуса – це не примусове слідування нормам, це відчуття морального закону всередині.

Усвідомлення етичних норм нотаріусом повинно реалізовуватися у моральній практиці (моральності). Через конкретні вчинки нотаріус рухається від моралі до моральності, щоби бути не просто фахівцем, а справжнім професіоналом.

Перефразовуючи категоричний імператив Канта, нотаріусам можна керуватися таким правилом: у професійній діяльності дійте так, як би ви хотіли, щоб діяли всі нотаріуси.