АНЖЕЛА ТА ІВАН УСІКИ: «НОТАРІАТ — У НАШИХ ДУМКАХ ТА СЕРЦЯХ»
Нотаріат України, № 1-2 (36-37) 2020
Шлях до спортивної перемоги не завжди вкритий пелюстками троянд. Щоб досягти високих результатів, потрібно наполегливо, самовіддано працювати, розвивати тіло та дух, знаходити потрібну мотивацію.
На початку весни цього року трояндове весілля відзначила відома пара українського нотаріату — Анжела та Іван Усіки.
Анжела Усік — приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу, Іван Усік наразі працює помічником нотаріуса.
Професійна діяльність тісно переплетена зі спортом, адже Анжела та Іван регулярно беруть участь в національних та міжнародних спортивних змаганнях нотаріусів.
Шкільне кохання, 17 років у шлюбі та 23 роки разом, двійко дітей, нотаріат, спортивні змагання… Любов, поділена на двох, лише примножується з часом.
Красиві, позитивні, активні Анжела та Іван відверто розповіли у інтерв’ю журналу «Нотаріат України» про історію своєї сім’ї, правила виховання дітей, особливості спільної роботи в нотаріаті та захоплення спортом.
— Передусім, цікаво дізнатися історію вашого кохання. Як відбулося знайомство?
Іван: — Ми знайомі з дитинства, разом навчалися в одній школі, а згодом і в одному класі, сиділи за одною партою. Анжела була дуже активною ученицею, оскільки вона завжди навчалася на «відмінно», брала участь у шкільних та міських олімпіадах, наукових конференціях, що проходили за межами школи. Також була відомою спортсменкою — не лише в школі, а й в місті та області, займалася дзюдо. Я відразу вирішив, що саме ця розумна, смілива та красива дівчина має стати моєю дружиною. Анжела ж не поспішала відповідати взаємністю на мої почуття, адже вважала нас просто хорошими друзями.
Анжела: — Які хлопці, яке захоплення? Я наполегливо навчалася, щоб здобути золоту медаль, та й кожен день був розписаний по графіку, зайнятий різними гуртками, навчальними і спортивними. Однак переломним моментом став випадок на святі осені у сьомому класі, де оголосили білий танець. Я вирішила, що запрошу на цей танець того хлопця, який буде у білій сорочці. Єдиним таким хлопцем виявився чорнобровий симпатичний Іван, з яким відразу познайомилася. І з того часу ми танцюємо у парі. Ніколи б не подумала, що 5 хвилин білого танцю і спілкування обернуться на 23 роки щасливого життя.
— Коли вашим спільним захопленням став нотаріат, а коли — спорт?
Анжела: — Спорт — здоров’я, рух — життя! Спорт ми з Іваном полюбляємо зі школи, адже в період, коли розпочиналася наша спільна життєва історія, я професійно займалася дзюдо та здобувала перемоги на першості Волині, у турнірі пам’яті майстра спорту Гнатюка М.П., а Іван у той час грав за школу у баскетбол. Ми завжди брали участь у різних козацьких забавах, змаганнях з легкої атлетики серед шкіл, у «веселих стартах», були активними учасниками спортивного життя школи та міста, за що маємо багато подяк. Також відвідували заняття в басейні, завжди із захопленням мандрували на велосипедах. У старших класах разом почали навчатися в одному класі та мріяти про майбутнє…
Ми хотіли здобути професію, яка буде корисною державі та людям. Так вибір упав на професію юриста. Уперше про нотаріат дізналися завдяки навчальній програмі юридичного факультету, вивчаючи предмет «Нотаріат в Україні». Саме нотаріат є безумовним забезпеченням важливого принципу правової держави — поєднання інтересів громадянина і держави на основі пріоритетності прав людини і громадянина. Згідно з Конституцією України кожному громадянину гарантоване право на одержання правової допомоги. Нотаріат разом з іншими правовими інститутами забезпечує реалізацію цього конституційного права. При тому предмет діяльності нотаріату обмежений безспірною цивільною юрисдикцією. Нотаріат є правовим інститутом, який забезпечує охорону та захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб шляхом здійснення нотаріальних дій від імені держави. Тому саме нотаріат став нашим захопленням і сферою нашої діяльності.
— Жити та працювати разом, мати спільні хобі, дихати одним повітрям… Чи буває так, що хочеться все ж відпочити одне від одного?
Іван та Анжела: — Наше життєве кредо: ми не боїмося змін у житті та завжди ставимо перед собою високі цілі. Прагнемо кращого, завжди розвиваємося та насолоджуємося життям у всіх його проявах. Жити й працювати разом — це чудово! Це рух до спільної мети — бути корисним людям і державі.
Відпочити хочеться від негативу, від тяжких життєвих історій, від політики, від страшних подій і катастроф у світі, але не один від одного. Нам добре разом, навіть коли ми мовчимо, адже ми — одне ціле. Наші батьки не були правниками, тому шлях становлення нас як юристів був нелегкий. Стати одне одному опорою, підтримкою, допомагати в буденних турботах, перемагати разом щоденні труднощі — наш стиль життя.
— Хто по факту головний у вашій родині, а хто — у нотаріальній конторі?
Анжела: — Головним у родині є Іван, адже він ще в дитинстві вирішив майбутнє нашої сім’ї та вибір спільної професії. Ми одружилися в 19 років, тому потрібно було навчатися й працювати одночасно. Життя вирувало паралельними шляхами: любові до сім’ї, мрія стати батьками та прокладання перших кроків у сфері нотаріату. Ми разом працювали помічниками в різних нотаріальних конторах. Я вивчала нотаріат в Україні у Першій Луцькій державній нотаріальній конторі, а Іван — у приватного нотаріуса.
Робота в нотаріальній конторі вимагає посидючості, прискіпливості, терплячості, постійного контролю в усьому, тому тут більше керую я. Однак Іван — моя опора, мій мужній тил. Він також займався перемовинами щодо зарахування нас до спортивної збірної українських нотаріусів.
Нам з Іваном дуже подобається обрана професія, ми любимо спілкуватися з людьми і прагнемо ставитися до них так, як би хотіли, щоб вони ставилися до нас. Нотаріат — завжди у наших думках та серцях.
— Іване, чи плануєте Ви отримати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю?
Іван: — Так, планую, однак на все свій час.
— Як ви ставитеся до ситуації, коли діти продовжують традиції батьків і також стають нотаріусами?
Іван та Анжела: — Це гарна сімейна традиція, коли в нотаріаті працюють цілі сім’ї. Ми завжди теж захоплювалися такими родинами, які є і в нашому місті. Але в нас принцип виховання дітей такий: дитина — це гість у твоєму домі: нагодуй, виховай та відпусти!
Варто розуміти, що дитина — це не ще один проект у вашому житті, ставлення до якого інколи межує зі ставленням до своєї власності, а справді гість, абсолютно автономна людина. Таке розуміння убезпечує батьків від проектування на дитину своїх бажань та нереалізованих мрій, відпрацювання власних комплексів та гонитви за статусом у суспільстві. У нас право вибору професії належить дітям, і ми їх у цьому підтримуємо.
Сьогодні нашій доньці Маріанні 16 років, і вона — студентка Польського коледжу з європейською інтеграцією, де вивчає ветеринарію. Мрія доньки — бути хорошим ветеринарним лікаремхірургом та мати свою ветеринарну клініку. Сину Євгенію 13 років, і він навчається в 7 класі Луцького технологічного ліцею та паралельно здобуває знання в комп’ютерній академії. Мрія сина — стати хорошим програмістом та спеціалістом у сфері інформаційних технологій та кібербезпеки.
— Нотаріальна спортивна команда України дуже сильна, маю на увазі й наших нотаріусівспортсменів, які їздять на міжнародні олімпіади, і Ukraine Notary Team. Багато колег займаються спортом поодинці. Чому ж нотаріусам так подобається спорт?
Іван: — Нотаріальна спортивна команда — велика спортивна родина, об’єднана й сім’ями, і окремими нотаріусами. Велика подяка Анатолію Поліщуку, який повірив у можливості нашої сім’ї та у 2013 році зарахував нас у спортивну команду на Нотаріальну олімпіаду в Польщі. А зовсім нещодавно, в лютому 2020 року, Анжелу ввели до складу Комісії НПУ з розвитку фізичної культури, спорту, творчості та мистецтва.
Спорт об’єднує, загартовує й надає можливість ставати сильнішими, кращими, дисциплінованішими, вимогливішими… За даними The British Journal of Sports Medicine, у тих, хто проводить більше часу в спортзалі, підвищується рівень креативності. Коротше кажучи, тренування дозволяє за добу досягти більшого. Крім того, як виявили вчені з Університету СентЛео, люди, які займаються спортом, більш ефективно розпоряджаються своїм часом: вони продуктивніші в офісі, а також, що найголовніше, більш щасливі в житті.
Спортивні змагання навчають нас працювати в команді, допомагати одне одному, бо лише разом ми чогось варті, лише разом ми можемо здолати будь-які перешкоди та труднощі. Спорт сприяє виробленню ендорфінів, так званих гормонів щастя, що допомагає нотаріусам з гарним настроєм працювати та жити, здобувати єдність, професійність, захист.
— Якому виду спорту надаєте перевагу?
Анжела: — Іван більше любить командні види ігор: баскетбол, футбол, волейбол, де йде гра на команду і не важливі особисті амбіції. Має хороші природні здібності в легкій атлетиці, зокрема, ось уже кілька років йому вдається зберігати першість у стрибках у висоту через планку, має хороші результати у стрибках у довжину, плавання у командних естафетах. Окрім того, ми разом пройшли навчання та стали професійними дайверами.
Іван: — Анжела також звикла працювати на командний результат, але її вид спорту — дзюдо, що більше відображає індивідуальні можливості… На міжнародних змаганнях бере активну участь у команді дівчат з різних естафет з бігу. На міжнародних олімпіадах і у складі Ukraine Notary Team ми беремо участь в тих спортивних категоріях, у яких можемо бути найкращими, які допоможуть команді досягти хороших результатів.
— Як часто відбуваються ваші тренування?
Іван: — Намагаємося тренуватися щодня, у вільний від роботи час. День Анжели розпочинається о 5-й ранку, якщо вона їде на йогу, та о 6:30 — якщо це дні спеціальних силових тренувань, підготовка до змагань. У вихідні вона обирає тренування за настроєм та відповідно до погодних умов — біг, швидка ходьба, скандинавська ходьба, усе це на свіжому повітрі. Іноді вона пішки йде у спортзал, а тоді займається з тренером: по 30 хвилин на вправи для ніг та рук, тонізуючі вправи, планка і багато вправ для пресу. А я два рази на тиждень бігаю у футбол: один день з друзями, а в інший день відбувається тренування нотаріальної команди Волині по футзалу. Також, при можливості, виділяю час для тренувань, які розвивають стрибки.
— Анжело, хто частіше відсутній у «спортивних» відрядженнях? Як це впливає но роботу та сімейне життя?
Анжела: — У таких відрядженнях частіше Іван, однак я завжди радію, що ми маємо змогу не пропускати такі важливі моменти у нашому нотаріальному спортивному житті. Мені іноді доводиться залишатися вдома для вирішення побутових питань, іноді важко покинути робочий процес, буває, що і за станом здоров’я. Коли Іван від’їжджає з нашою спортивною командою, я завжди спокійна, уболіваю за хороші результати всієї команди, адже це — наша родина.
— Поради для нотаріусів, які хочуть займатися спортом: з чого почати?
Іван: — Не важливо, скільки вам років і які ваші спортивні характеристики. Головне — це бажання змінити своє пасивне життя на активне та захоплююче. Потрібно хоча б спробувати — не завтра, а ще вчора! І ви у тенетах спорту.
Анжела: — Основна частина людей рідко піклується про здорове харчування і спосіб життя, але при цьому їх дуже турбує, як вилікуватися від різних хвороб, схуднути, повернути натуральний колір шкіри і відчути легкість у тілі. Подумайте про своє тіло як про вашу фізичну оболонку, яка необхідна вам для життя.
— Які найпам’ятніші для кожного з вас спортивні змагання?
Іван: — Це Нотаріальна олімпіада, яка проходила в містечку Мшана Дольна (Республіка Польща) у 2013 році. Саме тут відбулось наше перше єднання зі спортивною командою та знайомство із колегамиспортсменами з усієї України.
Змагаючись із нотаріальними командами різних куточків Європи, ми брали участь у різноманітних видах змагань, докладали неймовірних зусиль, аби гідно представити Україну та здобути хороші результати. Неповторні емоції, отримані в результаті спортивних досягнень та плідного спілкування з колегами України та з інших держав Європи, у поєднанні з неймовірними зусиллями та незламним спортивним духом, втіленим у жагу до перемоги, надихали кожного з нас на боротьбу та дарували чудовий, веселий та піднесений настрій.
— Минулого року в Україні вперше відбулися Ukrainian Notary Games, в яких ви також брали участь. Які враження залишилися, чи варто якось змінити формат UNG?
Анжела: — Ukrainian Notary Games у поєднанні з Race Nation — це новий подих у спорті та нові бурхливі враження. Вражаючі забіги з перешкодами та їх командне долання — це своєрідне випробування згуртованості колективу. А ще — розкриття здібностей і ресурсів кожного з членів команди. Перевірка того, наскільки її учасники готові та здатні приходити один одному на допомогу. Це перемога над своїми слабкими сторонами, потужний заряд енергії для подолання труднощів.
Чи варто змінити формат, важко сказати… Можливо, цікавим буде змінювати локації проведення UNG, адже у нас в Україні ще багато вражаючих місць і кожна область може поділитися незабутніми емоціями та враженнями.
— Класичне питання: у спортивних змаганнях важлива участь чи перемога?
Анжела: — П’ять складових шляху до перемоги — стійкість, швидкість, сила, майстерність і воля. Причому воля — це найголовніше! Так вважав ірландський спортсмен Кен Доерті. Звичайно, кожен хоче перемогти, показати максимум, на що здатний. Однак для нас головна перемога — це дружба в спорті, на роботі, лад в сім‘ї та мир у нашій країні.
Тому побажання усім: успіхів, яскравих перемог і прекрасного спортивного настрою!
— Кого із колег, які також займаються спортом, можете виділити як приклад для наслідування?
Анжела та Іван: — На сьогодні все більше нотаріусів України розкривають свої спортивні здібності та долучаються до спортивного життя. В цьому русі нотаріуси діляться своїм професійним досвідом, вчергове демонструють роботу в команді й те, що злагодженість в грі, як і в роботі, приносить результат та перемогу. Нотаріуси, які були засновниками спортивного руху, і зараз стабільно зберігають перші позиції й здобувають на змаганнях призові місця. А нові, молоді сили приємно дивують своєю завзятістю, вміннями та високими (олімпійськими) результатами.
Безумовно, що прикладом для наслідування є кожен! Хочеться назвати дуже багато імен тих, хто особливо вболіває за нотаріат в Україні. Але безспірними яскравими провідниками спорту, які об’єднують спортивну спільноту нотаріусів у єдину дружну спортивну команду, є: Анатолій Поліщук – капітан збірної нотаріусів України, Олександр Бєднов – наш мотиватор та духовний наставник, Борис Кот – капітан футбольної збірної та організатор Ukrainian Notary Games.
— Яка у кожного з вас мета як професіонала та як спортсмена?
Анжела: — Як професіоналів — бути корисним для нотаріату України.
Іван: — Як спортсмена — маю мету у Польщі здолати висоту у стрибках у висоту (вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються в тому, щоб перестрибнути через поперечку, встановлену на певній висоті над землею, не збивши її), побити рекорд олімпійських ігор, установлений у 2012 році Анатолієм Поліщуком — нашим капітаном збірної нотаріусів України, який здолав висоту у 172 см, та установити новий рекорд, здолавши висоту 173 см.
Іван та Анжела: — Мріємо, щоб на Ukrainian Notary Games достойно виступила команда Волині — як у футбольному турнірі, так і в Race Nation.
— Яке спортивне гасло надихає і для нотаріальної практики?
Іван та Анжела: — «Тренуйся з тими, хто сильніший. Не здавайся там, де здаються інші. І переможеш там, де перемогти не можна» (Брюс Лі).
Спілкувалася Юлія Шешуряк
